УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2007 року                                                                                       м.  Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого                            Косогор Г.О.

суддів                             Ткачук О.О. Ісаєвої Н.В.

при секретарі                           Ісаєвої Ю.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1,  що діє в своїх інтересах,  та в інтересах ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.  Одеси від 23 червня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2,  ОСОБА_1 про визнання угод недійсними,

встановила:

У липні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,  ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2,  укладені 29 червня 2005 року між ОСОБА_2,  яка діяла від імені ОСОБА_3,  та ОСОБА_1,  - недійсними.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_3 вказував,  що 07 квітня 2003 року він надав на ім'я своєї дружини ОСОБА_2 генеральну довіреність строком на три роки,  на підставі якої вона уклала вищевказані договори зі своїм батьком ОСОБА_1,  однак,  при укладанні цих договорів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 діяли на свою користь,  так як угоди укладалися без згоди позивача,  та кошти за зазначені квартири ним не одержувались.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав.

Відповідачі у судовому засіданні позов не визнали.

Рішенням Київського районного суду м.  Одеси від 23 червня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено.

На дане рішення принесена апеляційна скарга ОСОБА_1,  що діє в інтересах ОСОБА_2,  в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та вирішення питання по суті.

Заслухавши доповідача,  яка доповіла зміст оскаржуваного рішення,  доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,  вивчивши матеріали справи,  перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду,  судова колегія вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно  ст. 308 ЦПК України,  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Справа №22ц-4587/2007 р.                                 Головуючий 1- ої інстанції Огренич І.В.

       Категорія: 12                                                  Доповідач: Ткачук О.О.

Згідно  ст.  10 п. 3 ЦПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які    вона посилається,  як на підставу своїх вимог та заперечень,  а суд згідно  ст.  11 п. 1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті   і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3,  та визнаючи договори купівлі - продажу спірних квартир недійсними,  суд першої інстанції вірно виходив з того,  що ОСОБА_2,  яка діяла за довіреністю від імені ОСОБА_3 при укладенні угод купівлі - продажу зобов'язана була здійснювати юридичні дії в інтересах того,  кого представляла,  але вона всупереч вимог ч.3  ст.  238 ЦК України,  діяла на свою користь,  а також на шкоду довірителю.

Цей висновок суду першої інстанції грунтується на матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знаходилися у шлюбі з 1998 року. ОСОБА_3 працював на морських судах,  постійно знаходився у рейсах,  тому надав дружині у 2003 році генеральну довіреність.

Коли він у 2004 році повернувся з рейсу,  у нього виявили тяжку хворобу,  його було прооперовано,  і в теперішній час він є інвалідом.

Після операції дружина почала з ним шлюбне розлучення.

Скориставшись генеральною довіреністю,  ОСОБА_2 продала дві квартири своєму батькові - ОСОБА_1.

Як вбачається з договорів купівлі - продажу квартира АДРЕСА_1 була продана за 19 707 грн.,  а квартира АДРЕСА_2 продано за 15 490 грн.,  які представник власника проданих квартир одержала від покупця до підписання договорів (а. с.  6,  7).

Але згідно довідки ТОВ «Витязь» (а.с.  77),  середня вартість двокімнатної квартири по просп. Академіка Глушко на червень 2005 року складала 62000 - 68000 доларів США,  чи 313000 - 343000 гривень,  а середня вартість трикімнатної квартири по вул. . Академіка Корольова на червень 2005 року складає 75000 - 85000 доларів США,  чи 378750 - 429250 грн.

Суд першої інстанції правильно не взяв до уваги доводи відповідача про те,  що він купив квартиру АДРЕСА_1 за 40000грн, . а квартиру АДРЕСА_2 купив за 30000 грн.,  які передав своєї доньки - відповідачці по справі - ОСОБА_2,  а остання перевезла їх до Канади,  де вона мешкає з позивачем з 2003 року. Судова колегія також не бере їх до уваги,  оскільки відповідачем не надано жодної митної декларації у підтвердження цього факту. Письмові пояснення ОСОБА_4,  та ОСОБА_5,  також не беруться до уваги,  так як до них не додано митних декларацій,  які б підтверджували що саме через них ОСОБА_1 передавав гроші для своєї доньки,  яка також перевезла їх через кордон.

Не береться судовою колегією також до уваги посилання в апеляційній скарзі на те,  що сума,  одержана від продажу квартир була витрачена на взяття кредиту на купівлю будинку у м.  Торонто,  оскільки згідно наданих банківських документів,  кредит було одержано  у квітні 2004 року,  та тоді ж ОСОБА_3 вніс зі свого рахунку на погашення кредиту 15 000 доларів США (а. с.  60,  67). Представник позивача пояснила у судовому засіданні,  що у теперішній час ОСОБА_3 погашає кредит за рахунок пенсії,  яку одержує у Канаді.

Крім того,  у судовому засіданні у суді першої інстанції відповідач (а. с.  43) відповідач пояснював,  що гроші,  одержані від продажу квартир пішли на лікування позивача. Однак,  коли з Канади надійшли документи,  які підтвердили,  що лікування ОСОБА_3 здійснювалося за рахунок медичної страховки,  то він змінив свої пояснення у цій частині,  і почав говорити,  що гроші пішли на погашення кредиту.

Таким чином,  судова колегія вважає,  що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі,  надані сторонами докази,  правильно визначив юридичну природу правовідносин і закон,  який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не є,  і не дають підстав для скасування

рішення суду першої інстанції.

Керуючись  ст.   ст.  308,  313,  314,  315 ЦПК України,  судова колегія,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1,  що діє в своїх інтересах,  в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м.  Одеси від 23 червня 2007 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  та може бути оскаржена на протязі двох місяців до Верховного суду України.