Справа № 22-ц-4772/12 Головуючий у І інстанції Пироженко О.В.
Провадження № 22-ц/1090/6397/12 Доповідач у 2 інстанції Оношко
Категорія 44 08.01.2013
РІШЕННЯ
Іменем України
04 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Мережко М.В.,
суддів Данілова О.М., Оношко Г.М.,
при секретарі Косенко Т. Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначання порядку користування жилим будинком та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , управління Держкомзему України у Васильківському районі Київської області , третя особа: ОСОБА_1 - про усунення порушення права власності на земельну ділянку.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2012 року позивачі звернувся до відповідача з названим позовом. У позові зазначали, що ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 - співвласники житлового будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 належить 1\3 частина будинку ,а ОСОБА_3- 2\3 частини цього житлового будинку з відповідними частинами господарських будівель.
Між сторонами не досягнуто згоди щодо користування будинком та господарськими будівлями. Рішенням Васильківського міськрайонного суду від 23 вересня 2011 року в задоволенні позову про поділ будинку відмовлено в зв'язку з неможливістю виділити частки співвласників в натурі.
Просять встановити порядок користування житловим будинком у відповідності до архівної справи БТІ до оформлення спадщини із урахуванням часток співвласників, виділити у кожному приміщенні будинку по 1/3 частині позивачу та по 2/3 частини відповідачу.
Відповідач ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позовом до позивачів в якому вказує, що на земельний ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_2, розташований житловий будинок, співвласниками якого є він та ОСОБА_1 , йому належить на праві власності 2 / 3 частини будинку , а ОСОБА_1 - 1/3 частина цього будинку.
Згідно договору дарування від 21 липня 2006 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в дар земельну ділянку площею 0,08 га за вищевказаною адресою.
Як з'ясувалося в подальшому, 2/3 частини будинку частково розташовані на земельній ділянці, яка належить відповідачу, а тому ОСОБА_3 просить зобов»язати ОСОБА_2 внести зміни до Державного акту на право приватної власності на землю серії 111-КВ № 038724-7804 про виключення з Державного акту частини земельної ділянки, на якій розташований жилий будинок АДРЕСА_1; зобов»зати управління Держкомзему у Васильківському районі внести зміни до Державного акту на право приватної власності на землю на ім»я ОСОБА_2 та до Державного реєстру земель про виключення з володіння ОСОБА_2 частини земельної ділянки, на якій розташований будинок.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10липня 2012 року в позовах відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду з підстав його незаконності , порушення Конституції України, норм матеріального та процесуального права та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3.є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 належить 1\3 частина будинку ,а ОСОБА_3- 2\3 частини цього житлового будинку з відповідними частинами господарських будівель.
Між сторонами не досягнуто згоди щодо користування будинком та господарськими будівлями.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду від 23 вересня 2011 року в задоволенні позову про поділ будинку відмовлено в зв'язку з неможливістю виділити частки співвласників в натурі.
З матеріалів справи вбачається, що спірний жилий будинок складається з приміщень по плану: веранда 1 площею 6,6 кв.м, коридор 1-1 - 4,3 кв.м, кухня 1-2 -6,8 кв.м, житлова кімната 1-3-13,8 кв.м, житлова кімната 2-1 пл.18,8 кв.м. З плану будинку вбачається , що в будинку є дві житлові кімнати: площею 13, 8 кв.м. , що з»єднана з підсобними приміщенням : кухнею, коридором, верандою, та відокремлена житлова кімната пл.18,8 кв.м , що мала вихід на веранду 11 пл.15,2 кв.м,, яка в даний час знесена позивачами.
Згідно з роз»ясненнями , що містяться в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від04 жовтня 1991 року №7, якщо виділ частки в будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями. У цьому разі окремі підсобні приміщення /кухня, коридор, тощо/ , можуть бути залишені у загальному користуванні.
Доводи позивачів про те , що кожному із співвласників будинку має бути виділено в користування частину кожного з приміщень у будинку , що відповідає його частці у праві власності не грунтуються на законі та не заслуговують на увагу.
За правилами ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше я к за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Прийнявши до уваги наведене, суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо необгрунтованості позовних вимог щодо визначення порядку користування вказаним будинком та правильно відмовив у задоволенні вказаної позовної вимоги.
Вирішуючи зустрічний позов про внесення змін до Державного акту на право приватної власності на землю, суд правильно виходив з того , що часткове скасування державних актів, внесення змін в державні акти не передбачено чинним законодавством, тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Разом з тим з висновком суду щодо відсутності підстав для задоволення первісного позову в частині зобов»язання відповідача ОСОБА_3 встановити знесений ним простінок та фундамент прибудови до будинку погодитися не можна.
За правилами ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. З матеріалів справи беззаперечно встановлено , що відповідач ОСОБА_3 без згоди ОСОБА_1, який є учасником спільної часткової власності на будинок, самочинно , без розробки в установленому порядку проектної документації зніс перегородку між коридором та кухнею, а також самочинно спорудив бетонний фундамент Г-подібної форми розміром 8,0* 6,5 м. Проти таки переобладнань та прибудов ОСОБА_1 заперечує. Вказані обставини підтверджуються листами інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області /а.с. 36, 37/.
За таких обставин рішення суду в частині відмови в позові про зобов»язання відповідача ОСОБА_3 встановити знесений ним простінок та фундамент прибудови підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким зобов»язати ОСОБА_3 встановити /відновити/ знесений ним простінок між коридором та кухнею /прим 1-1та 1-2/ та самочинно побудований фундамент прибудови до будинку.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10липня 2012 року в частині відмови в позові про зобов»язання встановити знесений ОСОБА_3 простінок та фундамент прибудови до будинку скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення .
Зобов»язати ОСОБА_3 встановити /відновити/ знесений ним простінок між коридором та кухнею /прим 1-1та 1-2/ та самочинно побудований фундамент прибудови до будинку.
В решті рішення суду залишити без змін
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді