Справа № 22-1678 / 2007р.
Оскаржуване рішення ухвалено
під головуванням Токар Л.В.
Доповідач Іванюк М.В.
РІШЕННЯ
Іменем України
15 серпня 2007р. колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді Іванюка М.В., суддів Медяного В.М. та Вавшко B.C. при секретарі Яблонській І.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.05.2007р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, з притягненням до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_3, про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2006р. ОСОБА_2. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди. Зазначив, що 15. 10.2004р. з вини відповідача, який керуючи своїм автомобілем, в порушення п.14.6 Правил дорожнього руху став здійснювати на перехресті обгін автомобіля під керуванням позивача ( останній в цей момент повертав ліворуч), сталося зіткнення вказаних транспортних засобів.
Під час ДТП ОСОБА_2. отримав удар в грудну клітку від керма і вдарився головою в лобове скло. Внаслідок цієї пригоди він переніс психологічний стрес, негативні емоції та переживання, що потягнуло за собою погіршення самопочуття, у зв'язку з чим позивач 18.10.2004р. звертався за допомогою до медичного закладу. Перенесені позивачем моральні страждання вплинули на реалізацію його подальшого службового росту, оскільки стосовно нього як працівника міліції у зв'язку з ДТП проводилося службове розслідування і він не був призначений на вищу посаду.
Просив стягнути з відповідача 8000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також суму понесених ним судових витрат і витрат на правову допомогу.
В серпні 2006р. ОСОБА_1. звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в сумі 8000 грн. Зазначив, що вказана дорожньо-транспортна пригода сталася не лише з його вини, а також з вини ОСОБА_2 який в порушення п.п. 9.1, 9.2, 93, 10.1, 31.5 Правил дорожнього руху перед зміною , напрямку руху мав би переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху. При цьому відповідач перед зміною напрямку руху не подавав відповідних сигналів рукою, хоча повинен був це робити, так як його автомобіль був з причіпом, на якому не працювали світлові сигнальні вогні, що стало однією з причин ДТП. Вина ОСОБА_2 в порушенні зазначених положень Правил підтверджується висновком автотехнічної експертизи № 627 від 01.02.2005р. Як зазначено у позові, заподіяна ОСОБА_1. моральна шкода полягає в позбавленні його можливості користуватися власним автомобілем, який досі не відремонтований, що призвело до розладу сну позивача, а це потягнуло за собою погіршення стану його здоров'я і таке інше.
Справа розглядалася судами неодноразово.
2
Виконуючи вимоги ухвали апеляційного суду Вінницької області від 01.02.2007р, суд першої інстанції притягнув до участі в справі ОСОБА_3. - власника автомобіля, яким на момент ДТП керував ОСОБА_2.
Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.05.2007р. позов
ОСОБА_2 було задоволено частково. Стягнуто на його користь з ОСОБА_1
3000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 500 грн. у відшкодування витрат за надання
юридичної допомоги і 10 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
ОСОБА_1., в задоволенні його зустрічного позову до ОСОБА_2 було
відмовлено.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить вказане рішення скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Вважає, що до вирішення справи суд віднісся однобоко, не прийняв" до уваги доказів винних дій ОСОБА_2, які також стали причиною ДТП.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1. свою апеляційну скаргу підтримав і уточнив її вимоги. Пояснив, що просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 і про задоволення його позовних вимог.
ОСОБА_2. вважає апеляційну скаргу безпідставною і просить її відхилити.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає, частковому задоволенню. Оскаржуване рішення у тій його частині, якою задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову з таких підстав:
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 і відмовляючи ОСОБА_1. в задоволенні позовних вимог, Ленінський районний суд м. Вінниці виходив з того, що саме ОСОБА_1 у зв'язку з даним ДТП було притягнуто до адміністративної відповідальності і постановою Вінницького районного суду від 15.03.2005р. визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, хоча цією ж постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно нього і було закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміцістративного стягнення. Як вважав суд, ОСОБА_2. внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження, у зв'язку з чим звертався за медичною допомогою, що підтверджується записами в його амбулаторній карті.
Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
З тексту оскаржуваного рішення не вбачається позиція суду щодо висновку автотехнічної експертизи № 627 від 01.02.2005р, згідно з яким ДТП сталася з вини обох водіїв.
Крім того, висновок суду щодо необхідності часткового задоволення вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди не ґрунтується на відповідних доказах. Так, він свої вимоги обґрунтовував необхідністю звертатися в медичну установу з приводу отримання в момент ДТП удару від керма в область грудної клітки і удару головою в лобове скло, переживаннями, перенесенням нервового стресу, негативними наслідками проведеного стосовно нього службового розслідування.
Як зазначав сам ОСОБА_2., до лікарні він звернувся не в день ДТП, тобто 15.10.2004р, а 18.10.2004р. З наданої ним копії амбулаторної карти не вбачається, що зазначені у ній захворювання стали наслідком ДТП. З наявних у справі матеріалів неможливо зробити висновок про заподіяння ОСОБА_2 внаслідок ДТП якоїсь шкоди для здоров'я, оскільки у зв'язку з цим його не було госпіталізовано. За наслідками медичного обстеження йому було поставлено діагноз: дисциркуляторна енцефалопатія, гіпертонічний криз і виразкова хвороба 12-палої кишки (а.с. 52-56). Причинний зв'язок між вказаним діагнозом і дорожньо-транспортною пригодою у справі не прослідковується.
3
Результати ж службового розслідування стосовно ОСОБА_2 були для нього позитивними і ніяких негативних наслідків не мали (а.с. 58, 59 ).
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди доведеними вважати не можна.
В іншій частині оскаржуване рішення має бути залишене без змін, оскільки твердження ОСОБА_1 про заподіяння йому моральної шкоди у зв'язку з тим, що його автомобіль досі не відремонтовано, не ґрунтується на законності вимог. Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 03.07.2006р, яке набрало законної сили, ОСОБА_1. було відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 та до ОСОБА_3. про відшкодування шкоди. При цьому рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 01.09.2005р, яке також набрало законної сили, було частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В цій частині доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і колегія суддів їх відхиляє.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, 13, 16, 23, 1167 ЦК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.05.2007р. в частині, якою частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, скасувати.
ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.05.2007р. у даній справі залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.