АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа №22-2690/15130/12 Головуючий у 1 інстанції - Коробенко С.В.
Доповідач - Панченко М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2012 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:
Головуючого - Панченка М.М.
Суддів - Кирилюк Г.М., Вербової І.М.
При секретарі - Левченко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, на рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 3 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедсервіс», треті особи ОСОБА_4, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2012 року позивач ОСОБА_2, керуючись ст.ст.1194, 1167 ЦК України, звернувся з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» і просив винести рішення, яким відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а також моральну шкоду.
В ході розгляду справи відповідач приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» замінений на належного відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмедсервіс», а приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_4 залучені до участі у справі третіми особами.
Позивач зазначав, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28 серпня 2011 року на 5 км автошляху Житомир-Могилів-Подільський ОСОБА_5, при виконанні трудових обов»язів водія ТОВ «Укрмедсервіс» та керуючи автомобілем «ЗАЗ ТF 698 Р» («Ланос») державний номер НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем «Субару Легасі» державний номер НОМЕР_3, під керуванням його власника позивача ОСОБА_2, чим заподіяв позивачу матеріальну шкоду.
Третьою особою приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група», яким була застрахована цивільна відповідальність відповідача водія автомобіля НОМЕР_2, відповідно до полісу №АА/5743923, виплачене позивачу страхове відшкодування у сумі 37.251 грн.60 коп., яка визначена Звітом автотоварознавчого дослідження №23509 від 7.09.2011 року, виконаного ТОВ»Асистанська компанія «Українська страхова група».
Вважаючи, що реальна матеріальна шкода складає 73.559 грн.19 коп., позивач просив стягнути з відповідача невідшкодовану страховою компанією різницю у вартості заподіяної шкоди у розмірі 36.307 грн. 59 коп.
Крім того, просив стягнути з відповідача заподіяну йому моральну шкоду у сумі 15.000 грн.
Рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 3 вересня 2012 року позов задоволено частково.
Судовим рішенням стягнуто з ТОВ «Укрмедсервіс» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 2.000 грн., а в решті позову відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 3 вересня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Заслухавши доповідь по справі, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення залишити без змін з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 4.08.2011 року між підприємством «ВІП-РЕН-ПІІ» та приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» укладено договір за №АА/5743923 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на термін до 3.08.2012 року. Згідно указаного договору взято на страхування автомобіль «»ЗАЗ ТF 698 Р» («Ланос») державний номер НОМЕР_1.
Розмір страхової суми, передбачений договором за шкоду заподіяну майну потерпілого складає 50.000 грн.
Таким чином, згідно до ст.979 ЦК України, між підприємством з іноземними інвестиціями «ВІП-РЕН-ПІІ» та приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» виникли правовідносини договору страхування, згідно якого, одна сторона (страховик) зобов"язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі), грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов"язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Судом встановлено, що підприємство «ВІП-РЕН-ПІІ» на підставі договору оренди ТЗ №4597 від 10.06.2010 року передало в користування належний йому автомобіль «»ЗАЗ ТF 698 Р» («Ланос») державний номер НОМЕР_1 в користування ТОВ «Укрмедсервіс», а також видало довіреність на право керування указаним автомобілем на ім»я співробітників ТОВ»Укрмедсервіс» /а.с.51/.
Згідно наказу від 6.08.2010 року за №08/06-Т ТОВ»Укрмедсервіс» призначило відповідальним водієм зазначеного автомобіля свого працівника ОСОБА_4 /а.с.50/.
Перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з ТОВ»Укрмедсервіс» підтверджується копією його Трудової книжки /а.с.49/.
28 серпня 2011 року на 5 км автошляху Житомир-Могилів-Подільський сталася дорожньо-транспортна пригода, в ході якої ОСОБА_5, при виконанні трудових обов»язів водія ТОВ «Укрмедсервіс» та керуючи автомобілем «ЗАЗ ТF 698 Р» («Ланос») державний номер НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем «Субару Легасі» державний номер НОМЕР_3, під керуванням його власника позивача ОСОБА_2, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду.
Згідно постанови Богунського районного суду м.Житомира від 28.09.2011 року ОСОБА_4 визнано винним в указаній дорожньо-транспортній пригоді та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Постанова не оскаржувалась /а.с.9/.
Судом встановлено, що під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 виконував трудові обов»язки водія ТОВ»Укрмедсервіс».
Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов»язків.
Відповідно до Звіту автотоварознавчого дослідження №23509 від 7.09.2011 року, виконаного ТОВ «Асистанська компанія «Українська служба допомоги», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Субару Легасі» державний номер НОМЕР_3, склала 37.251 грн.60 коп. /а.с.64-73/.
Згідно п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.
Оскільки цивільно-правова відповідальність перед третіми особами ОСОБА_4, як водія автомобіля «ЗАЗ ТF 698 Р» («Ланос») державний номер НОМЕР_1, була застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група», останньою було виплачено позивачу ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 37.251 грн.60 коп., визначеній Звітом автотоварознавчого дослідження №23509 від 7.09.2011 року.
Зазначена обставина сторонами не заперечується.
Відмовляючи у позові до ТОВ»Укрмедсервіс» про додаткове стягнення страхового відшкодування у сумі 36.307 грн.59 коп. (73.559,19 - 37.251,6), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з висновку автотоварознавчого дослідження №23509 від 7.09.2011 року, згідно якого, ринкова вартість автомобіля позивача на момент пошкодження складає 76.357 грн.11 коп., а вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 37.251 грн.60 коп.
При цьому, суд правомірно керувався ст.1192 ЦК України, згідно якої розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі і виходив з того, що реальна вартість збитків, заподіяних позивачу в результаті ДТП, складає 37.251 грн.60 коп., які і були сплачені позивачу третьою особою приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група».
Доводи скаржника щодо додаткового стягнення 36.307 грн.59 коп., як суми, на яку недовиплачена матеріальна шкода, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено, оскільки, як зазначає скаржник, матеріальна шкода йому відшкодована з урахуванням зносу деталей, які підлягають заміні.
Між тим, колегія суддів, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в указаній частині, виходить з того, що при визначенні суми збитку, без врахування зносу деталей, які підлягають заміні, беруться до уваги лише автомобілі, які зняті з виробництва.
Між тим, позивач не навів суду доказів того, що автомобілі моделі «Субару Легасі» зняті з виробництва.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову про стягнення моральної шкоди, колегія суддів вважає, що висновок суду грунтується на вимогах ст.1167 ЦК України, згідно якої моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Визначаючи розмір моральної шкоди та покладаючи на відповідача обов"язки по її відшкодуванню в сумі 2.000 грн., колегія суддів вважає, що судом враховані роз"яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди" від 31 березня 1995 року №4, згідно з якими розмір відшкодовуваної моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер та тривалість страждань, істотність вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках та інше.
Колегія суддів вважає, що стягнута судом першої інстанції моральна шкода на користь позивача в сумі 2.000 грн. відповідає ступеню його моральних страждань та переживань. Указана сума моральної шкоди визначена з урахуванням вимог розумності та справедливості.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення судом постановлене на повно з"ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, відхилити, а рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 3 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді