УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - Худика М.П.,
суддів - Гриненка О.І., Горб І.М.,
за участю прокурора - Тертичного О.А.,
підсудних- ОСОБА_7, ОСОБА_1
захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
потерпілої ОСОБА_4,
представника потерпілої ОСОБА_5,
представника цивільного відповідача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 19 червня 2012 року про повернення справи на додаткове розслідування щодо-
ОСОБА_7
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,
ОСОБА_1,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
в с т а н о в и л а:
Цією постановою кримінальна справа відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_1 направлена прокурору Солом'янського районну для організації додаткового розслідування.
Згідно з постановою ОСОБА_7., органами досудового слідства обвинувачується в порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою у підприємстві, що спричинило загибель людей за наступних обставин.
ОСОБА_7. займаючи посаду головного енергетика ДП ВО «Київприлад» будучи особою наділеною організаційно-розпорядчими функціями в силу покладених на нього обов'язків із здійснення технічної і організаційної координації підрядника ТОВ «Київський монтажно-заготівельний завод № 2» і служб замовника на період виконання робіт будучи особою, яка зобов'язана дотримувати правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві, діючи із злочинної недбалості, порушив - п. 1.5 СНиП ІП-4-80 «Строительные нормы и правила», а саме не оформив акт-допуск для виконання робіт на території ДП ВО «Київприлад» працівниками підрядної організації, п. 6.3 НПАОП 0.00-4.12.05 «Типового положення про порядок навчання і перевірки знань з питань охорони праці», а саме не забезпечив проведення вступного інструктажу службовою особою з охорони праці підприємства залученим до виконання робіт працівниками підрядної організації; п.п.2.5, 1.9 НПАОП 0.05-5.12.01«Инструкции по организации безопасного проведення огневых работ на взрывопожароопасных и взрывоопасных обьектах», не вжив заходів для очищення місця проведення вогневих робіт від вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних речовин і матеріалів, не оформив наряд-допуск на виконання вогневих робіт; п. п. 8.1.1.3, 8.1.1.4 «Правил пожежної безпеки України», а саме не погодив наряд-допуск на проведення вогневих робіт на тимчасових місцях з відомчою пожежною охороною напередодні виконання робіт з установленням зі сторони пожежної охорони відповідного контролю та не вжив заходів до очищення робочого місця від горючих матеріалів; п. 3.1.10.20 ДСТУ 3211-95 «Брухт і відходи кольорових металів і сплавів», а саме дозволив працівникам відрядної організації проводити вогневі роботи поблизу місця зберігання стружки магнію.
Зазначені порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою стали однією з безпосередніх причин настання нещасного випадку і призвели до загибелі працівників ТОВ «КМЗЗ № 2» ОСОБА_4 та ОСОБА_9
Таким чином, ОСОБА_7. обвинувачується в тому, що він своєю бездіяльністю у зигляді злочинної недбалості вчинив злочин, передбачений ст.272 ч.2 КК України.
ОСОБА_1 як начальник відділу матеріально-технічного постачання і комплектації ДП ВО «Київприлад» неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, порушив п. 6.2.3 та п.19 додатку 1 ДСТУ 3211-95(ГОСТ 1639-93) «Брухт і відходи кольорових металів і сплавів. Загальні технічні умови», а саме не забезпечив зберігання стружки магнію у спеціально обладнаних складах, розташованих в ізольованих і вогнестійких приміщеннях, не забезпечив збирання стружки магнію у металозбірники з кришками, що закриваються, згідно з діючими правилами безпеки та протипожежного захисту; п. 7.10.1.13 Правил пожежної безпеки України, а саме не забезпечив контейнери із стружкою магнію інформаційною картою, яка характеризує пожежну небезпеку матеріалів, їх кількість та заходи, які слід вживати під час гасіння пожежі; п. п. 6, 3 наказу ДП ВО «Київприлад» № 171-к від 03.11.2009 «Про зберігання і утилізацію металевих відходів механічного виробництва», а саме не забезпечив прийом і здачу всіх видів металевих відходів згідно вимог інструкції 1 ДО 091.053 И, не визначив кількість необхідних контейнерів і кришок для збору алюмінієвих, магнієвих та мідно складових відходів механічного виробництва та не забезпечив їх замками; п. 2.27.12 «Положення про організацію роботи по безпеці праці у виробничому об'єднанні «Київприлад», а саме не забезпечив безпечного зберігання, транспортування і знешкодження отруйних, вибухонебезпечних, пожеже небезпечних речовин і матеріалів. Зазначені порушення вимог нормативних актів, наказу та Положення по підприємству стали однією з безпосередніх причин настання нещасного випадку і призвели до загибелі працівників ТОВ «КМЗЗ № 2» ОСОБА_4 та ОСОБА_9.
Таким чином, ОСОБА_10 інкримінується, що він своєю бездіяльністю у вигляді злочинної недбалості вчинив злочин, передбачений ст.367 ч.2 КК України.
Повертаючи кримінальну справу для організації додаткового розслідування суд дійшов висновку, що органами досудового слідства не було притягнено до кримінальної відповідальності посадових осіб, дії яких знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з наслідками зазначеного випадку, а зазначені обставини не дають можливості усунути допущену неповноту та неправильність в судовому засіданні.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить скасувати постанову про направлення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування, а справу повернути до Солом'янського районного суду м. Києва для слухання по суті. На обґрунтування своєї апеляції зазначає, що суд в порушення кримінально-процесуального законодавства з власної ініціативи направив справу на додаткове розслідування. Крім цього на думку апелянта, якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників судового розгляду направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. Крім того зазначає, що судом при направленні кримінальної справи для проведення додаткового розслідування вказано на невідповідність обвинувачення диспозиціям статей, що також може бути усунуто шляхом зміни прокурором обвинувачення в суді в порядку ст. 277 КПК України. А також судом зазначено про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, що є виключно прерогативою прокурора та потерпілих. При цьому повернення справи на додаткове розслідування через наявності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб допускається лише за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх неможливий. У даному випадку на думку прокурора суд не позбавлений можливості розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення відносно саме ОСОБА_7 та ОСОБА_1
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та просив постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, потерпілу, представника потерпілої, які не заперечували проти задоволення апеляції прокурора, підсудних та їх захисників, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, обговоривши доводи апеляції, вивчивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України (1960 р.) повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Згідно з рекомендаціями які містяться в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб допускається лише за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх неможливий і що надійшло відповідне клопотання прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника. Питання про наявність таких підстав вирішується з урахуванням доказів, що є у справі, інших конкретних її обставин, а також вимог ст. 94 КПК, в якій визначено приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
З'ясовуючи можливість розгляду справи щодо іншої особи в окремому провадженні, суддя повинен керуватися вимогами ст. 26 КПК, маючи на увазі, що справи про злочини, вчинені у співучасті, мають розглядатись, як правило, в одному провадженні. Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи, про відмову в її порушенні щодо іншої особи або про виділення справи щодо такої особи в окреме провадження не є перешкодою для повернення справи на додаткове розслідування.
Встановивши при розгляді клопотання про повернення справи на додаткове розслідування, що відповідно до вимог ст. 26 КПК справа щодо іншої особи може бути розглянута в окремому провадженні, суддя (суд) залишає це клопотання без задоволення. У таких випадках після розгляду справи за наявності до того підстав суддя (суд) на виконання вимог ст. 278 КПК повідомляє своєю постановою (ухвалою) прокурора про вчинення злочину.
За наведеного доводи апеляції прокурора про те, що суд в порушення кримінально-процесуального закону з власної ініціативи вирішив питання про направлення справи на додаткове розслідування заслуговують на увагу. Оскільки направляючи справу на додаткове розслідування через наявність, на думку суду, підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб суд зробив це з власної ініціативи, за відсутності клопотань осіб яким таке право надано - прокурора, обвинувачених чи їх захисників.
Крім цього суд не з'ясував та не навів в постанові доводів про неможливість розгляду справи, щодо іншої особи в окремому провадженні, враховуючи, в тому числі, вимоги ст.26 КПК України, про те, що справи про злочини, вчинені у співучасті, мають розглядатися, як правило, в одному провадженні.
За наведених обставин постанова суду не може вважатися законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
У В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2012 року про направлення кримінальної справи, щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_1 для проведення додаткового розслідування скасувати, а кримінальну справу повернути в суд першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
Запобіжний захід підсудним залишити попередній - підписку про невиїзд.
Судді:
Худик М.П. Гриненко О.І. Горб І.М.