Справа  № 22ас/3831                                    Головуючий в  суді   1  інстанції  Невмержицький  С.С.

Категорія  38                                             Доповідач Ракалович В.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03   листопада   2006   року  апеляційний   суд Житомирської   області   у складі:

головуючого     Ракаловича  В.М.

суддів:   Головчук С.В.,   Невмержицької  Т.І.

при  секретарі  Калинець  Т.Л.

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   м.   Житомирі   справу

за    позовом   ОСОБА_1   до   ДТГО   «Південно-західна залізниця»,     Управління     праці     та     соціального     захисту    населення Овруцької     райдержадміністрації   про     стягнення     заборгованості     по виплатах,    передбачених   ст.ст.37,39   Закону   України    "Про    статус    і соціальний   захист громадян,     які     постраждали внаслідок

Чорнобильської  катастрофи"

за  апеляційною скаргою позивача

на   постанову  Овруцького  районного  суду Житомирської   області   від   08

серпня  2006 року,   -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просив стягнути на його користь з відповідачів за період з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року заборгованість по виплатах, передбачених ст.ст.37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Посилався на те, що він працює і проживає на радіоактивно забрудненій території в м. Овручі, отримував відповідні соціальні виплати у розмірах, менших, ніж це передбачено Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 08 серпня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати цю постанову суду та прийняти нову - про задоволення позову.

Зазначає, що постанову суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, в даному випадку суд повинен був застосувати Закон, оскільки він має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню  з таких підстав.

Позивач має право на пільги та компенсації встановлені Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до статті  62 цього Закону,  його застосування проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.

Отже, спірні правовідносини крім Закону регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету (ст.63 Закону). Статтею 95 Конституції України, якою встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом України «Про Державний бюджет України».

Постановою КМУ від 20.06.2000 року №987 "Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" передбачено, що фінансування видатків Фонду здійснюється Державним казначейством в межах наявних фінансових ресурсів шляхом переказу коштів територіальним управлінням Державного казначейства на підставі поданого Міністерством надзвичайних ситуацій розподілу коштів Фонду. Перелік видатків на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що фінансуються з Фонду, затверджується Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №836 від 2 6.07.1996 року відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів, схваленої Верховною Радою України від 11.10.1995 року, встановлено розміри виплат, передбачених вказаним Законом.

Судом встановлено, що позивач всі виплати у  визначених названою постановою розмірах за спірний період часу отримав, тому його вимоги безпідставні.

За таких обставин, коли судом першої інстанції при постановленні судового рішення дотримані норми матеріального та процесуального права, підстави для скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,206 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 08 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня проголошення.