АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№22а - 2234/ 2006 р.

Головуючий по першій інстанції: Таранкова І.М. Суддя - доповідач Обідіна О.І.

У ХВ А Л А ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року вересня місяця « 27 «дня

м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:

Суддів:

при секретарі з участю:

Обідіної О.І.

Макарчука М.А.,   Дорош А.І.

Лимар О.М.

позивача

представника позивача / заявника /

відповідача

представника відповідача

третіх осіб

представника третіх осіб

ОСОБА_1 ОСОБА_2

ОСОБА_3  ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комсомольського міського суду від 14.06.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання,

колегія суддів, заслухавши доповідь судді- доповідача, -

ВСТАНОВИЛА :

Рішенням Комсомольського міського суду, Полтавської області від 14.06.2006 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітніх дочок ОСОБА_4та ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частки заробітку / доходу / щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, з дня подачі заяви, тобто з 12.10.2005 р. до 07.01.2008 року. Рішення в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, останнє оскаржив відповідач ОСОБА_5, який в апеляційній скарзі просить його скасувати, по справі постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Посилається на невірне застосування місцевим судом норм матеріального права, зокрема ст. 199 ч.З Сімейного Кодексу України та ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» . Вважає , що суд першої інстанції не звернув належної уваги на обставини, пов»язаниі з місцем проживання повнолітніх дітей, які фактично з позивачкою не проживають, внаслідок чого у останньої не виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що з 31.08.1984 р. по 14.02.2005 р. сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, мають спільних дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_6. Після розірвання шлюбу діти залишились проживати з матір»ю знаходитись на її утриманні. Останні притягнуті до участі в розгляді справи в якості третіх осіб,   просили позов задовольнити.

ОСОБА_4 з вересня 2005 р. є студенткою Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України , із заочною формою навчання, а ОСОБА_6 відповідно студенткою Харківської національної Академії міського господарства, з денною формою навчання.

Вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, що продовжують навчання , суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку , що повнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_6 потребують матеріальної допомоги .

Посилання апелянта на те, що діти сторін по справі фактично не проживають з матір»ю ОСОБА_1, тому остання не має права на звернення до суду з таким позовом не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають матеріалам справи -довідці про склад сім»ї позивача з місця проживання / а.с. З/, ксерокопією паспорту ОСОБА_6, із зазначенням її тимчасової реєстрації за місцем навчання / а.с. 30/ .Вказані докази відповідачем не спростовані, а посилання на не застосування місцевим судом дії ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання» в даному випадку не заслуговують на увагу.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції правильно застосував норми Сімейного Кодексу України, не допустив порушення процесуального закону.

Апеляційна скарга не містить у собі нових фактів чи засобів доказування , які б спростували висновок суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303,308,315,317 ЦПК України , колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Комсомольського міського суду , Полтавської області від 14.06.2006 року відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців.