Справа № 22ц/2072                              Головуючий у 1 інстанції: Чернявський М.В.

Категорія 33                                                                              Доповідач: Головчук С.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

7 листопада 2006 року Апеляційний суд Житомирської облас­ті в складі :

головуючого Головчук С.В.

суддів Невмержицької Т.І., Малахової Н.М.

при секретарі Прищепа О.А.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі ци­вільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Житомирської мі­ської ради, Житомирського міського відділу земельних ресурсів про визнання незаконними рішень виконкому та протиправним дер­жавного акту на право приватної власності на землю за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3

на ухвалу Житомирського районного суду від 26 вересня 2006 ро­ку, -

встановив:

в липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазна­ченим позовом. Він зазначав, що в грудні 2005 року йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю була передана земельна ділянка для будівництва АДРЕСА_1 розміром 0,12 га. В 2006 році він дізнався, що вказана земельна ділянка також пе­редана у власність ОСОБА_2 в лютому 1998 року та видано відповідний акт. Вважаючи рішення виконкому Житомирської місь­кої ради від 22.01.1998 року про передачу земельної ділянки, яка не перебуває в межах міста, ОСОБА_2 незаконним, про­сив задовольнити позов.

Ухвалою Житомирського районного суду від 26.09.2006 року справу за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Коро­льовського районного суду м. Житомира.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 пору­шує питання про скасування ухвали та передачі справи на роз­гляд суду першої інстанції. Він зазначає, що судом порушені норми процесуального права, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом за місцем свого проживання відповідно до правил ст.19 КАС. Суд не врахував цих обставин та безпідставно послався на ст.109 ЦПК.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 звернувся з позовом про захист прав землекористувача як до суб'єкта владних повноважень, так і до фізичної особи. В одній позовній заяви він об'єднав вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства.

Із змісту статей 17, 21 КАС України випливає, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юриди­чних осіб із суб'єктами владних повноважень, при цьому позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, які пов'язані між собою та підсудні одному адміністративному суду.

Враховуючи викладене, суд правильно вважав, що даний спір має розглядатись в порядку цивільного судочинства та згідно з ст.ст.109,116 ЦПК передав справу на розгляд до Корольовського районного суду м. Житомира за місцем знаходження відповідачів. Ухвала суду про відкриття провадження за правилами ЦПК позива­чем не оспорена.

Ухвала відповідає вимогам закону, підстав для її скасуван­ня немає.

Керуючись ст.ст. 307,308,312,313-315,317 ЦПК України, суд

ухвалив :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Житомирського районного суду від 26 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу проголошення.