УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/8753/2012Головуючий суду першої інстанції:Власенко А.П.

Доповідач суду апеляційної інстанції:М'ясоєдова Т. М.

"19" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіМ’ясоєдової Т.М.,

СуддівБондарева Р.В., Яковенко Л.Г.,

При секретаріГаліч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 19 листопада 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 19 листопада 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду позивач ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд безпідставно не допитав у якості свідка його дружину, і дійшов безпідставного висновку про те, що непереборних перешкод для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини не існувало.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували поважність причин несвоєчасного подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті матері.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони засновані на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 24 постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір сторін ОСОБА_10 (а.с. 9).

Позивач ОСОБА_6 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері у встановлений законом строк не звернувся, разом з матір'ю на час смерті не проживав, із заявою про прийняття спадщини звернувся тільки 9 липня 2012 року (а.с. 11, 29).

Із копії спадкової справи №351/2012 до майна померлої ОСОБА_10 вбачається, що на день смерті спадкодавця відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1, який спадкодавець заповітом від 22.08.2005 року заповіла донькам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в рівних частках (а.с. 44). Вказане спадкове майно було прийняте спадкоємцями відповідачами у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_6 послався на те, що про смерть матері дізнався своєчасно і був присутній в АР Крим на сороковий день після смерті матері, проте спадщину у встановлений законом строк не прийняв через хворобу дружини у зв'язку з тим, що проживає за межами АР Крим в Російській Федерації, а також через домовленість з іншими спадкоємцями про прийняття спадщини.

Однак в суді першої та апеляційної інстанції відповідачі ці обставини не підтвердили.

За приписами ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Усупереч вимогам ч. 1 ст. 60 ЦПК України у справі відсутні будь-які докази на підтвердження причин пропуску строку, які позивач у своїй позовній заяві вважав поважними, зокрема, довідки медичних установ про стан здоров'я дружини та проходження курсу лікування, довідки про перебування позивача за межами України.

Оскільки позивач про смерть матері дізнався своєчасно і, всупереч вищенаведеним вимогам закону, не надав будь-яких достатніх і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви про прийняття спадщини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач проводив будівельні роботи в будинку матері, тому має право спільної власності на спадкове нерухоме майно не беруться колегією суддів до уваги, оскільки із зазначеними вимогами ОСОБА_6 до суду не звертався і ці вимоги не були предметом розгляду суду першої інстанції, тому колегія суддів не уповноважена їх розглядати, оскільки апеляційний суд у відповідності до положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

При апеляційному перегляді колегією суддів не встановлено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального закону, які є обов'язковими підставами для скасування рішення.

Оскаржуючи висновки суду, апелянт не надав допустимих доказів, які спростовують висновки суду у зв'язку з чим підстави для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.

Згідно зі ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 19 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: