УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0190/8528/2012Головуючий суду першої інстанції:Воробйова С.О.
Доповідач суду апеляційної інстанції:М'ясоєдова Т. М.
"12" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді М'ясоєдової Т.М.,
СуддівБондарева Р.В., Яковенко Л.Г.,
При секретаріГаліч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 17 жовтня 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 17 жовтня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення його позову повністю, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими. Зокрема зазначає, що суд не прийняв до уваги те, що його майновий стан значно погіршився, оскільки його батьки не працюють і потребують його допомоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача є необґрунтованою і задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову про зменшення розміру аліментів, визначених рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 28.01.2011 року на утримання дочки позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 500 грн. до 360 грн., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач не надав належних доказів, що він неспроможний виплачувати доньці аліменти у розмірі 500 грн. щомісяця.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 28.01.2011 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 500 грн. на місяць, починаючи з 03.12.2010 року і до повноліття дитини (а.с. 3).
В позовній заяві ОСОБА_1 просить змінити розмір стягуваних з нього аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 посилаючись на те, що він не має постійного і тимчасового заробітку, що унеможливлює виконання рішення суду про стягнення аліментів.
За приписами ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Оскільки позивач всупереч вимогам наведеної норми закону на надав достатніх доказів на підтвердження своїх вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що його позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не має постійного заробітку не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки він є молодою людиною, інвалідності не має, а відтак має можливість працювати з метою належного забезпечення ОСОБА_3 при існуючих життєвих витратах, а те, що позивач має тимчасовий нерегулярний, мінливий дохід було враховано місцевим судом при визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
На підставі ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З урахуванням того, що позивач при зверненні до суду в якості підстав позову не вказував на те, що має на утриманні непрацездатних батьків і ці обставини не були предметом розгляду суду першої інстанції, колегія суддів не уповноважена їх розглядати, оскільки апеляційний суд у відповідності до положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 17 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: