_______ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
69000 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162
Справа № 22 - 5616 / 2006р. Головуючий у І інстанції: Нікандрова C.O.
Суддя - доповідач: Каракуша К.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С.,
Суддів: Каракуші К.В.,
Онищенко Е.А.,
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації на постанову Василівського районного суду Запорізької області від "21" серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учасникам, бойових дій,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до УПтСЗН Василівської РДА про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учасникам бойових дій.
В позовній заяві зазначав, що він є учасником бойових дій і відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту", щорічно до 05 травня, йому повинна надаватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводились не в повному обсязі, тому позивач, посилаючись на порушення його права на виплату, просив суд стягнути з відповідача щорічну разову допомогу за період 2003-2005 p.p. в сумі 1898 грн. 75 коп.
Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 21 серпня 2006 року стягнуто з УПтСЗН Василівської РДА на користь позивача разову грошову допомогу в розмірі 1898 грн. 75 коп. за період 2003-2005 p.p.
В апеляційній скарзі УПтСЗН Василівської РДА, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1. є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням НОМЕР_1 (а.с. 6).
Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги учасників бойових дій, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Слід зазначити, що Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Право на отримання позивачем грошової допомоги не оспорюється відповідачем.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача в тій частині, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права. Суд, не обговоривши питання щодо пропуску строку для звернення з даним адміністративним позовом до суду та не поновивши зазначений строк, стягнув суму недоплаченої грошової допомоги за три роки.
Проте з цим погодитись не можна, оскільки такий висновок суду суперечить вимогам ст.ст. 99, 100 КАС України, у відповідності з якими суд за клопотанням відповідача повинен був вирішити питання про своєчасність звернення позивача до суду з даними вимогами та у випадку пропуску строку без поважних причин відмовити йому у позові.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з адміністративним позовом в липні 2006 року, а в позовних вимогах ставить питання про стягнення на його користь грошової допомоги за період 2003-2005 pp. Проте зазначений період не вкладається в межі річного терміну, передбаченого КАС України для звернення до суду з приводу порушеного права.
Згідно вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» одноразова допомога виплачується зазначеним в ньому особам щорічно до 5 травня, тому про своє порушене право щодо невиплати йому допомоги за кожний поточний рік ОСОБА_1. дізнавався протягом цього ж року до травня наступного року, коли підходив термін виплати допомоги на наступний рік.
Враховуючи те, що позивач не довів поважності причин пропуску річного строку, передбаченого для звернення до суду з позовом по несплаті сум за період 2003-2005рр., колегія приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід відмовити в позові.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної адміністрації задовольнити.
Постанову Василівського районного суду Запорізької області від "21" серпня 2006 року по цій справі скасувати. Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику бойових дій за 2003-2005рр. в сумі 1898грн. 75 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.