________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
69000 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162
Справа № 22 - 5600 / 2006р. Головуючий у І інстанції: Вдовенко В.О.
Судця - доповідач: Каракуша К.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С.,
Суддів: Каракуші К.В.,
Онищенко Е.А.,
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької міської ради
на постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від "08" серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької міської ради про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учасникам війни,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до УПтСЗН Новомиколаївської РДА про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учасникам війни.
В позовній заяві зазначала, що вона є учасником війни і відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту", щорічно до 05 травня, їй повинна надаватися разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводились не в повному обсязі, тому позивач, посилаючись на порушення її права на виплату, просила суд поновити строк для звернення з позовом до суду та стягнути з відповідача щорічну разову допомогу за період 2003-2005 p.p. в сумі 1365 грн. 25 коп.
Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 08 серпня 2006 року поновлено ОСОБА_1. пропущений нею з поважних причин строк для звернення до адміністративного суду.
Стягнуто з УПтСЗН Новомиколаївського РДА на користь позивача разову грошову допомогу в розмірі 1365 грн. 25 коп. за період 2003-2005 p.p.
В апеляційній скарзі УПтСЗН Новомиколаївського РДА, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1. є учасником війни, що підтверджено посвідченням НОМЕР_1 (а.с. 4).
Згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники війни мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком і суд обгрунтовано виходив саме з цього розміру при розрахунку боргу..
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, а також осіб, прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Слід зазначити, що Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Право на отримання ОСОБА_1. грошової допомоги не оспорюється відповідачем.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача в тій частині, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом у липні 2006 року, а в позовних вимогах ставила питання про стягнення на свою користь грошової допомоги за період 2003-2005рр. Проте зазначений період не вкладається в межі річного терміну, передбаченого КАС України для звернення до суду з приводу порушеного права.
Суд першої інстанції поновив позивачу строк для звернення до суду з даним позовом, мотивуючи поважність причин юридичною необізнаністю позивача. Однак, суд при цьому не звернув уваги, що позивачу при виданні посвідчення учасника війни повідомлялись всі його права на пільги відповідно до законодавства України, в тому числі і право на отримання допомоги. Даний факт підтверджується тим, що ОСОБА_1. протягом всіх цих років реалізовувала своє право на отриманням допомоги.
З огляду на вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про те, що позивач не довила поважності причин пропуску річного строку для звернення до суду з адміністративним позовом щодо несплати сум за період 2003-2005 pp., тому відповідно до вимог ст.ст. 99, 100 КАС України в задоволенні позову слід відмовити.
Крім того, суд першої інстанції порушив положення глави 7 "Судові витрати" КАС України, якою не передбачено стягнення судових витрат з відповідача - суб'єкта владних повноважень, на користь держави у випадку задоволення позову фізичної особи, яка не понесла судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької міської ради задовольнити.
Постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від "08" серпня 2006 року по цій справі скасувати.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької міської ради про стягнення недоплаченої суми одноразової допомоги учасникам війни в сумі 1365 грн. 25 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання законної сили судового рішення суду апеляційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.