________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69000 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162

Справа № 22 - 5575 / 2006р.                   Головуючий у І інстанції: Нікітенко Н.П.

Суддя - доповідач: Каракуша К.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2006 року                                       м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:        Денисенко Т.С.,

Суддів:                Онищенко Е.А.,

Каракуші К.В. При секретарі:       Бабенко Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Ленінського районного суду М.Запоріжжя від "06" жовтня 2003 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання угоди розірвання договору купівлі-продажу квартири дійсною, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2001 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання угоди розірвання договору купівлі-продажу квартири дійсною.

В позові зазначила, що 21 лютого 2001 року за договором купівлі-продажу, який був посвідчений приватним нотаріусом, вона продала ОСОБА_2. квартиру АДРЕСА_1. В червні 2001 року після з'ясування наявності накладеного на цю квартиру арешту, ОСОБА_2. стала вимагати від неї розірвання договору купівлі-продажу, на що вона погодилась і частково повернула ОСОБА_2 гроші за квартиру в сумі 5 тис. доларів США, а решту суми - 2 тис. доларів США пообіцяла повернути після укладання угоди про розірвання договору купівлі-продажу квартири у нотаріуса. Проте ОСОБА_2, одержавши 5 тис. доларів США, відмовилась від нотаріального посвідчення угоди розірвання договору купівлі-продажу квартири.

Посилаючись на вказані обставини, позивач, уточнивши вимоги, просила суд визнати угоду про розірвання договору купівлі-продажу квартири дійсною, визнати за нею право власності на квартиру та стягнути з неї на користь відповідача 2 тис. доларів США в рахунок повного виконання угоди.

Рішенням Ленінського" районного суду М.Запоріжжя від 06 жовтня 2003 року в задоволені позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 27 січня 2004 року рішення суду скасоване, справу направлено на новий судовий розгляд.                                                                                   Ухвалою Верховного Суду України від 16 серпня 2006 року ухвала апеляційного суду скасоване, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду, скасувати та ухвалити нове рішений, яким задовольнити позов.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що 21 лютого 2001 року ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 купила у неї квартиру АДРЕСА_1. Із договору купівлі-продажу зазначеної квартири, який посвідчений приватним нотаріусом видно, що ціна квартири складає 11 648грн. (а.с.4). Разом із тим, із розписок ОСОБА_1 від 21 лютого 2001 року (а.с. 18, 19) вбачається, що вона отримала від ОСОБА_2 7 тис доларів США за квартиру.

ОСОБА_2 на початку березня 2001 року оселилась в цій квартири та продовжує проживати там до цього часу. Із розписки ОСОБА_2 видно, що 18.09.2001р. вона отримала від ОСОБА_1 5 тис. доларів США як часткове повернення грошей за квартиру.

Відмовляючи в задоволенні позов суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про те, що позивач не довела, що вона та відповідач дійшли згоди по всім суттєвим умовам угоди про розірвання договору купівлі-продажу квартири.

Посилання апелянта на розписку від 18.09.2001 року про часткове повернення грошей за квартиру не є безумовним доказом про укладання угоди сторонами по розірванню купівлі-продажу квартири, а свідчить лише про майбутні наміри сторін.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст.307,308, 313, 314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду М.Запоріжжя від "06" жовтня 2003 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.