Судове рішення #270130

 

_________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69000 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162

Справа № 22 - 5550 / 2006р.                     Головуючий у І інстанції: Нікандрова С.О.

Суддя - доповідач: Каракуша К.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2006 року                                              м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:        Денисенко Т.С.,

Суддів:                     Каракуші К.В.,

Онищенко Е.А. При секретарі:       Бабенко Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою                                                      ОСОБА_1

на рішення Василівського районного суду Запорізької області від "04" серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Енергодарського міського суду Запорізької області, ОСОБА_2, Управління державного казначейства України в Запорізької області, Територіального управління державної судової адміністрації в Запорізький області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Енергодарського міського суду Запорізької області та судді цього суду ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої судом незаконним притягненням до адміністративної відповідальності.

Ухвалою судді апеляційного суду Запорізької області від 11 травня 2006 року

визначена підсудність цього позову Василівському районному суду Запорізької області.

В позові позивач зазначив, що постановою судді Енергодарського міського суду

Запорізької області ОСОБА_2 від 18.09.2003р. його було визнано винним у скоєні

корупційного   діяння,   передбаченого   ст.5    Закону   України   "Про   корупцію"   та

оштрафовано на 225 грн.

На виконання постанови судді з нього в примусовому порядку стягнуто штраф та виконавчий збір.

Постановою  голови  апеляційного  суду  Запорізької області  від   14.03.2005р.   зазначена постанова судді скасована і адміністративна справа закрита за відсутністю в діях складу корупційного правопорушення.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі сплаченого штрафу 225 грн., виконавчого збору 25, 50грн., витрат на юридичну допомогу 180 грн., а також моральну шкоду у розмірі 40 тис.грн., зобов'язати суддю ОСОБА_2 принести вибачення через засоби масової інформації та на сесії міськради.

Ухвалою районного суду від 03 липня 2006 року до участі у справі в якості співвідповідачів залучено Управління державного казначейства України в Запорізької області та Територіального управління державної судової адміністрації в Запорізький області.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від "04" серпня 2006 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явились, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ні Цивільним Кодексом України, що діяв на той час, ні Законом України "Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" не передбачено відшкодування шкоди внаслідок скасування постанови про накладення адміністративного штрафу.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна виходячи з такого.

Згідно до ч.1 п.2 ст.1 Закону України "Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" підлягає відшкодування шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи вправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу.

Частиною 1 п.4 ст.2 цього Закону передбачено право на таке відшкодування у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення.

Положенням про застосування цього Закону, затвердженого Наказом Міністерством Юстиції України, Генеральною Прокуратурою України, Міністерством Фінансів України за № 6/5/3/41 від 04.03.1996р., передбачено випадки, умови та порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Голови апеляційного суду Запорізької області від 14 березня 2005 року скасована постанова судді Енергодарського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2003 року про притягнення до адміністративної відповідальності за корупційне діяння ОСОБА_1. та накладення на нього адміністративного штрафу, за відсутністю в діях ОСОБА_1 корупційного правопорушення (а.с. 12).

Таким чином, ОСОБА_1. має право на відшкодування шкоди в порядку цього Закону та наведеного Положення, проте цими нормативно-правовими актами передбачений позасудовий порядок вирішення цього питання.

Так, ст.12 Положення передбачено, що розмір відшкодування шкоди, залежно від того, який орган провадив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо справу закрито судом при розгляді її в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільно-процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

Суд першої інстанції розглядаючи цей спір належним чином не з'ясував чи звертався ОСОБА_1. до Енергодарського районного суду Запорізької області з проханням відшкодувати шкоду. В судовому засіданні апелянт наполягав на тому, що неодноразово звертався до цього суду з даного приводу.

Проте підстав закривати провадження по справі через недотриманням позивачем позасудового порядку колегія суду не вбачає, оскільки це би суперечило вимогам ст.124 Конституції України, згідно до якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З огляду на те, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі належну сторону - Державне казначейство України, яке є самостійною юридичною особою, на чому, між іншим наполягало у своїх на запереченнях Управління Державного Казначейства України в Запорізький області (а.с.23-24), колегія суду позбавлена можливості ухвалити нове рішення. Тому згідно п.4 ст.311 ЦПК зазначене порушення норм процесуального права є безумовною підставою для скасування рішення і направлення справи на новий судовий розгляд, в ході якого суду необхідно роз'яснити позивачу порядок, який визначений Закону України "Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" та відповідним Положенням про застосування цього Закону і потім зваживши на положення вимог законодавства прийняти по справі законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст.311, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія судців, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від "04" серпня 2006 року по цій справі скасувати і направити на новий судовий розгляд до того суду в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація