АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД     ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-5479 2006р.                                                      Головуючий у 1 інстанції

Мігуля Н.І. Суддя доповідач Сапун О.А. УХВАЛА Іменем       України

04 жовтня 2006 р.                                                                 М.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області    у складі:

Головуючого     Маловічко С.В.

Судців              Сапун О.А.

Краснокутської О.М. при секретарі     Вертелецькій І.В. за участю прокурора Гудименко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 18 липня 2006 року про забезпечення позову в справі за позовом прокурора Чернігівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_2 до ВАТ „Чернігівське РТП", ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року прокурор Чернігівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до ВАТ „Чернігівське РТП", ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним.

18 липня 2006 року прокурором Чернігівського району подана заява про забезпечення позову.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 18 липня 2006 року задоволено заяву прокурора Чернігівського району Запорізької області щодо забезпечення позову.

Накладено заборону на відчуження рухомого та нерухомого майна ВАТ „Чернігівське РТП", яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу судді першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права, та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши пояснення з'явившихся у судове засідання осіб, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З матеріалів справи видно, що прокурор Чернігівського району Запорізької області звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_2. до ВАТ „Чернігівське ремонтно-транспортне підприємство", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору доручення, який укладався між товариством та ОСОБА_1 01 квітня 2004 року. При цьому прокурор просив вжити заходи забезпечення позову та накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно товариства.

Відповідно до положень статей 151-152 ЦПК України, суд, з метою забезпечення позову, може заборонити відповідачеві вчинення певних дій, або заборонити іншим способом проводити відчуження майна чи виконувати щодо нього певні зобов'язання. Оскільки сформульоване у такий спосіб забезпечення позову є надто широким і може нанести істотну шкоду інтересам відповідача, тому суд, обираючи спосіб забезпечення позову, повинен робити це з певною прив'язкою до предмету спору, бути особливо уважним при з'ясуванні причин і необхідності саме такого виду забезпечення.

Частково задовольняючи клопотання прокурора щодо вжиття заходів забезпечення позову і забороняючи відчужувати рухоме та нерухоме майно товариства, суддя суду першої інстанції виходив з того, що відповідно до спірного договору товариство заборгувало ОСОБА_1 118000 грн., тому на його думку існує загроза, що майно товариства може бути проданим уз метою погашення заборгованості.

Однак зазначений висновок зроблений без достатнього врахування конкретних обставин справи.

Відповідно до наданих матеріалів позов прокурора в інтересах акціонера товариства ОСОБА_2. не носить майновий характер, оскільки в ньому ставиться питання лише про визнання недійсним договору доручення, який укладений між ВАТ „Чернігівське РТП" та ОСОБА_1.

Твердження в ухвалі про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити виконання рішення по справі не мотивоване.

Більш того, забороняючи відчужувати все рухоме та нерухоме майно товариства не перевірена співмірність такого виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Між тим, з копії рішення господарського суду Запорізької області від 10 квітня 2006 року та постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 08 червня 2006 року вбачається, що ОСОБА_1 не є кредитором ВАТ „Чернігівське РТП", оскільки відповідачка 07 лютого 2006 року передала право боргового зобов'язання по договору доручення від 01 квітня 2004 року ТОВ „Адепт".

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що ухвалу судді про часткове задоволення заяви прокурора щодо вжиття заходів забезпечення позову необхідно скасувати, а питання про забезпечення позову - слід передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 152-153,307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 18 липня 2006 року скасувати.

Питання про забезпечення позову направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.