АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5344 2006р. Головуючий у 1 інстанції
Воробйов А.В. Суддя доповідач Сапун О.А. УХВАЛА
04 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Маловічко С.В.
Судців Сапун О.А.
Краснокутської О.М.
при секретарі Вертелецькій І.В.
за участю прокурора Гудименко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Регіонального відділення Фонду держмайна України по Запорізькій області про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2005 року в справі за позовом ВАТ „Запоріжжитлоцивільбуд" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Запоріжжитлоцивільбуд" про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2005 року позов ОСОБА_1. задоволено, у задоволенні позову ВАТ „Запоріжжитлоцивільбуд" відмовлено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомості від 06 травня 1996 року.
Визнано за ОСОБА_1. право власності на нежиле приміщення загальною площею 106,2 кв. м першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 106,2 кв. м, а саме: кімнату № 1, площею 28,6 кв. м, кімната № 2 площею 2,1 кв. м, кімнату №3 площею 47,1 кв. м, кімнату № 4 площею 9,2 кв. м, кімната № 5 площею 3,9 кв. м, кімнату № 6 площею 1,8 кв. м, туалет №7 площею 1,4 кв. м, кімнату № 8 площею 2 кв. м, кімнату № 9 площею 10, 1 кв. м (літ. А-10, прим. 1Х).
У серпні 2006 року РВ ФДМУ по Запорізькій області подало до суду апеляційну скаргу з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2005 року, оскільки про існування рішення суду їм стало відомо лише у 2006 році з листа прокуратури Запорізької області, до якого було додано копію оскаржуваного рішення.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню за таких підстав.
Статтею 292 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ст.73, 294 ЦПК України процесуальний строк, пропущений особою з поважних причин, може бути поновлений судом.
З матеріалів справи видно, що у травні 2005 року ВАТ „Запоріжжитлоцивільбуд" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1. про стягнення 30000 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу нежилого приміщення, який укладений між товариством та відповідачкою 06 травня 1996 року. 07 червня 2005 року ОСОБА_1. пред'явила зустрічний позов до ВАТ „Запоріжжитлоцивільбуд" про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на нерухоме майно, оскільки вона оплатила товариству борг по договору, про що свідчить відповідна квитанція. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2005 року зустрічний позов ОСОБА_1. задоволений, у позові ВАТ „Запоріжжитлоцивільбуд" відмовлено.
При розгляді спору у судовому засіданні приймали участь як представник позивача, так і ОСОБА_1., у встановленому законом порядку рішення сторонами оскаржене не було. З 26 серпня 2005 року власником спірного приміщення є ОСОБА_2., яка придбала у ОСОБА_1. нежиле приміщення.
В заяві про поновлення строку на подачу апеляційної скарги регіональне відділення фонду державного майна України по Запорізькій області стверджує, що рішення Орджонікідзевського районного суду від 15 червня 2005 року не відповідає вимогам закону, оскільки ВАТ „Запоріжжитлоцивільбуд" не мало права відчужувати нежиле приміщення, розташоване на першому поверсі будинку АДРЕСА_1. Між тим, будь-яких доказів щодо порушення спірним рішенням прав державної власності відділенням не надано.
Більше того, з наданих відділенням документів видно, що будинок АДРЕСА_1 будувався трестом „Запоріжжитлоцивільбуд", прийнятий у експлуатацію 17 листопада 1995 року, перебував на балансі Запорізького суднобудівного-судоремонтного заводу. Пізніше ЗССРЗ перетворений у ЗАТ „ЗССРЗ". Відповідно до рішення НОМЕР_1 Запорізької міської ради від 24 грудня 1998 року будинок АДРЕСА_1 прийнятий у комунальну власність міста.
Таким чином будь-яких доказів, які б свідчили, що на момент укладання договору купівлі-продажу нежилого приміщення 06 травня 1996 року спірне приміщення перебувало у власності держави, не надано.
За таких обставин колегія суддів вважає, що регіональне відділення фонду державного майна України по Запорізькій області не є особою, яка у відповідності до положень статті 292 ЦПК України відноситься до кола осіб, які мають право апеляційного оскарження рішення суду від 15 червня 2005 року, тому у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення необхідно відмовити, а апеляційну скаргу слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 72,294, 307 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА :
У задоволенні заяви регіонального відділення фонду держмайна України по Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2005 року відмовити, апеляційну скаргу залишити без розгляду.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання нею законної сили.