Судове рішення #270103
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-5825                            Головуючий у 1-й інстанції:   Ярош C.O.

2006 p.                                   Суддя-доповідач:                      Спас О.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 жовтня 2006 р.                                                              м. Запоріжжя

Колегія  суддів  судової  палати   з  цивільних  справ  апеляційного  суду Запорізької області у складі:

головуючого:             Савченко О.В.

суддів:                      Спас О.В.

Бондаря М.С.

при секретарі:    Вертелецькій І..В.

за участю позивача ОСОБА_1. відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 24 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у сумі 1000грн..-

ВСТАНОВИЛА:

11 квітня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у сумі 1000 грн. (а.с. 2.6).

У позові зазначав, що 11 квітня 2003 року приблизно о 16 годині у дворі будинку по АДРЕСА_1 відповідач відносно нього скоїла злочин кваліфікований Гуляйпільським районним судом за ч.1 ст.125 КК України - умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень. Внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1. було заподіяно моральну шкоду, яка виявилася у моральних стражданнях, фізичному болю і неможливості виконувати роботу по господарству. Розмір моральної шкоди ОСОБА_1 оцінює в 1000 грн., які він просить стягнути з ОСОБА_2

Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 24 липня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 925 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити і одночасно просить зменшити розмір стягнутої суми (а.с. 27).

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно п. З ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляд)' апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.

За змістом ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги випливають з подій, які сталися зі сторонами по справі одночасно. А саме, з вироку суду Гуляйпільського району Запорізької області від 14 березня 2006 року. залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 29 травня 2006 року, видно, що як позивач, гак і відповідач засуджені по ст. 125 ч. 1 КК України за скоєння 11 квітня 2003 року відносно один одного тотожного злочину - умисного заподіяння легких тілесних ушкоджень (а.с. 3-5. 12).

Цим же вироком частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2. яка просила стягнути з ОСОБА_1 1000грн. на відшкодування моральної шкоди, і стягнуто 300грн. Під час розгляду кримінальної справи ОСОБА_1 цивільного позову до ОСОБА_2. не заявляв.

Відповідно п. 3. Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 р. № 4 з наступними змінами під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних особі незаконними діями інших осіб. В цій же Постанові далі зазначено, що позивач має зазначити, в чому полягає така шкода, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в обгрунтування своїх вимог посилається на ті обставини, що він переніс нервове перенапруження, що судові засідання забирають у нього багато часу ( протокол судового засідання па а.с. 14 - 16). З чого він виходив, визначаючи розмір шкоди, позивач не вказує, нічим цю суму не обґрунтовує.

Одночасно апеляційний суд бере до уваги вимоги ст.. 1 ЦПК України, в якій одним із завдань цивільного судочинства визначений справедливе вирішення цивільних справ.

Виходячи з того, що обидві сторони по справі відносно один одного одночасно скоїли однакові злочини, які потягли однакові для здоров'я наслідки, а саме -спричинення легких тілесних ушкоджень і при цьому позивач за ці дії вже зобов'язаний сплатити 300 грн. за спричинення відповідачу моральної шкоди, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але його висновки не відповідають саме тим конкретним обставинам, які існують між сторонами в цій справі, а тому розумним, доцільним та справедливим буде змінити судове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача 300грн. на відшкодування йому моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307,309, 313. 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 24 липня 2006 року в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у сумі 925 грн. змінити:

„Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 300грн. на відшкодування моральної шкоди.

В інший частині позову відмовити."

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація