Справа №2-8935/07

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2007 року Московський   районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Сиротникова Р.Є.

при секретарі - Хмельковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовомОСОБА_1доОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та та визнання права власності на частину домоволодіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про визнання дійсним договору довічного утримання,   в якому просить визнати за нею право власності на 22/100 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона є власником 78/100 чатин жилого будинку з надвірними будівлями поАДРЕСА_1, а 22/100 частин зазначеного будинку належали ОСОБА_3.   10 березня 1974 року між нею та ОСОБА_3 був укладений договір довічного утримання. Відповідно до умов даного договору ОСОБА_3 передав їй у власність належні йому 22/100 частини домоволодіння на умовах його довічного утримання з наданням матеріальної допомоги в розмірі 30 рублів в місяць та фізичної допомоги по веденню господарства.   На підтвердження угоди ОСОБА_3 підписав договір довічного утримання   та передав правоустановчі документи на частину будинку, і обіцяв нотаріально посвідчити угоду. Угода довічного утримання відбулася в присутності свідків. Позивачка на виконання угоди після її підписання надавалаОСОБА_3необхідну фізичну та матеріальну допомогу.  ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_3 помер, позивачка поховала його за власні кошти.   Після смертіОСОБА_3 позивачка проживає в його частині будинку, сплачує всі комунальні платежі. Просила позов задовольнити.

В судовому засіданні   позивачка та її представник   підтримали заявлені позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову не заперечувала, пояснила, що з ОСОБА_3 з 1972 року перебувала в фактичних шлюбних відносинах. 10 березня 1974 року він дійсно передав належну йому частину будинку позивачці ОСОБА_1 на умовах довічного утримання. Угода відбулася в її присутності.    ОСОБА_3 обіцяв нотаріально посвідчити угоду. Позивачка надавалаОСОБА_3необхідну допомогу на виконання угоди.ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_3 помер. Позивачка за власні кошти поховала ОСОБА_3

Суд вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи,   вважає, що позов підлягає    задоволенню з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1зареєстровано заОСОБА_1- 78/100 частин на підставі договору купівлі-продажу, посвідченного 19.05.1973 р 11 ХДНК, р№3672; ОСОБА_3- 22/100 частин на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 25.02.1930 р. 1-ю ХДНК, р№212/1-Г, що вбачається зі справки, виданої КП "Харківське МБТІ".

Судом достовірно встановлено, що 10 березня 1974 року ОСОБА_3 передав належні йому 22/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями у власність позивачці ОСОБА_1 на умовах його довічного утримання, однак ця угода нотаріально посвідчена не була. Ці обставини відповідач в судовому засідані не заперечував. Зазначені обставини підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_4

2

Судом достовірно встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 10 березня 1974 року була досягнута домовленість щодо всіх істотних умов договору довічного утримання, на виконання якого обидві сторони вчинили дії, що відповідали справжній волі власникаОСОБА_3 Нотаріальному посвідченню укладеної угоди перешкодила смертьОСОБА_3 Проти ця обставина на дійсність укладеної між позивачем та ОСОБА_3 угоди не впливає. Угода довічного утримання здійснена в період дії Цивільного кодексу 1963 року та ніяких перешкод для її нотаріального посвідчення по правилам цього кодекса у сторін не було. ОСОБА_3 обіцяв нотаріально посвідчити договір довічного утримання, але в зв"язку з його похилим віком та смертю, що відбуласяІНФОРМАЦІЯ_1, вищевказана угода нотаріально посвідчена не була.

Згідно свідоцтва про смерь, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і після його смерті з заявою про прийняття спадщини ніхто з спадкоємців не звертався і право власності на спадщину після його смерті не оформлялося і спірна частина будинку залишається зареєстрованою за ОСОБА_3 Зазначені обставини підтверджуються довідкою 11-ї Харківської державної нотаріальної контори зв №4383 від 19.10.2007 року.

Відповідно до вимог ст.47 ч.2 ЦК Украіни /в редакції кодексу 1963 р/, що діяв на час укладення угоди, суд вправі визнати дійсною угоду, що підлягала нотаріальному посвідченню, якщо між сторонами було досягнуто згоди з істотних умов угоди і для її укладення наявних обмежень, передбачених законом, не було.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають задоволенню і договір довічного утримання, укладений 10 березня 1974 року між ОСОБА_3та ОСОБА_1,   визнає дійсним.

Також суд вважає за можливе, керуючись ст.425 ЦК України, /в редакції кодексу 1963 року/ визнати за позивачкою право власності на 22/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10,11, 58, 60,212,215 ЦПК України, ст.ст.47, 425 ЦК України /в ред. 1963 р./,   - суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати договір довічного утримання, укладений   між ОСОБА_3таОСОБА_110 березня 1974 року - дійсним.

Визнати заОСОБА_1право власності на 22/100 частин житлового будинку за надвірними будівлями по АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, визначеному ч.4 ст.295 ЦПК України.