Справа № 2-34/11

19.11.2012

Справа № 2-34

2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2012 року Кіровський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Харченко Г.А.

при секретарі Нікітіній М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до територіальної громади м. Кіровська Луганської області в особі Кіровської міської ради, виконавчого комітету Кіровської міської ради, ОСОБА_3, Кіровського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», третя особа ОСОБА_4 приватне підприємство фірма «Схід»про визнання недійсним рішення та ордера на житлове приміщення, виселення з квартири та скасування державної реєстрації та зустрічним позовом виконавчого комітету Кіровської міської ради до ОСОБА_2, Кіровського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», нотаріуса Кіровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, треті особи міське комунальне підприємство «Виробниче управління житлово-комунального господарства», комунальне підприємство «Служба замовника», комунальне підприємство «Міське житлове управління»про визнання недійсним та скасуванні розпорядження органу приватизації, державної реєстрації та свідоцтва про право власності на житло та договору дарування, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення та ордера на житлове приміщення, виселення з квартири та скасування державної реєстрації, посилаючись на те, що згідно договору дарування від 21 червня 1994 р. власником квартири 3 будинку 1 по кв. Центральний м. Кіровська Луганської області є ОСОБА_2. Рішенням Кіровського міського суду від 13.04.2009 р. квартиру за адресою: Луганська обл., м. Кіровськ, кв. ЦентральнийАДРЕСА_1 визнано відумерлою. Рішенням виконавчого комітету Кіровської міської ради № 313 від 19 травня 2009 р. квартира 3 буд. 1 по кв. Центральний м. Кіровська надано у користування ОСОБА_3 та видано ордер на житлове приміщення № 112 від 20.05.2009 р.. Рішенням Кіровського міського суду від 21 жовтня 2009 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 13 квітня 2010 р. відмовлено у задоволенні вимог Кіровської міської ради про визнання спадщини після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відумерлою. При виділенні ОСОБА_3 спірного житлового приміщення не було взято до уваги, що власником квартири є ОСОБА_2, чим були порушені його права. Просив скасувати частину другу рішення виконавчого комітету Кіровської міської ради № 313 від 19.05.2009 р. «Про покращення житлових умов»стосовно надання жилої площі ОСОБА_3 за адресою: Луганська обл., м. Кіровськ, кв. ЦентральнийАДРЕСА_2 житловою площею 17.07 кв. м., визнати недійсним ордер на житлове приміщення № 112 від 20.05.2009 р., виселити ОСОБА_3 із квартири за вищевказаною адресою, скасувати державну реєстрацію. Права власності на квартиру за адресою: Луганська обл., м. Кіровськ, кв. ЦентральнийАДРЕСА_2 зареєстровану за територіальною громадою міста Кіровськ Луганської області міським комунальним підприємством Кіровським бюро технічної інвентаризації 3.06.2009 р. в книзі № 3 запис № 324 на підставі рішення Кіровського міського суду від 13.04.2009 р.

Виконавчий комітет Кіровської міської ради Луганської області звернувся із зустрічним позовом про визнання недійсним та скасуванні розпорядження органу приватизації, державної реєстрації та свідоцтва про право власності на житло та договору дарування посилаючись на те, що розпорядженням органу приватизації № 437 від 17.06.1994 р. передана у приватну власність ОСОБА_7 квартира 3 буд. 1 по кв. Центральний м. Кіровська. 22.06.1994 р. ОСОБА_7 помер. Протягом наступних 15 років квартира перебувала без нагляду. Плата за комунальні послуги не здійснювалася. Рішенням Кіровського міського суду від 13.04.2009 р. квартира визнана відумерлою і 20.05.2009 р. виконавчим комітетом було видано ордер № 112 від 20.05.2009 р. на цю квартиру ОСОБА_3. Ухвалою Кіровського міського суду від 8.09.2009 р. ухвалено переглянути судове рішення від 13.04.2009 р. за нововиявленими обставинами, яким виявилося наявність договору дарування спірної квартири ОСОБА_2 від 21.06.1994 р. Рішенням Кіровського міського суду від 21 жовтня 2009 р., відмовлено у задоволенні вимог Кіровської міської ради про визнання спадщини, кв. 3 буд. 1 по кв. Центральний м. Кіровська відумерлою.

Під час розгляду справи позивачем за зустрічним позовом встановлено, що підпис ОСОБА_7 в заяві до органу приватизації не співпадає з підписом на договорі дарування. В ході дослідчої перевірки була проведена почеркознавча експертиза. Згідно висновку спеціаліста Донецького НДІСЕ підпис від імені ОСОБА_7 в заяві на приватизацію не спів підставна з підписами ОСОБА_7. Підписи від імені ОСОБА_7 в розрахунку площі квартири Ф-6 та в замовленні в МБТІ м. Кіровська зроблені не ОСОБА_7.

Просив визнати недійсним і скасувати розпорядження органу приватизації виконавчого комітету Кіровської міської ради № 437 від 17.06.1994 р. про передачу квартири № 3 за адресою: м. Кіровськ, кв. Центральний, буд. 1 ОСОБА_7 у приватну власність.

Визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію та свідоцтво про право власності на житло від 16.06.1994 р., яке посвідчує, що квартира за адресою: м. Кіровськ, кв. ЦентральнийАДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_7.

Визнати недійсним договір дарування від 21.06.1994 р. посвідчений державним нотаріусом Кіровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 за № 1907 від 21.06.1995 р. про дарування ОСОБА_7 ОСОБА_2 квартири № 3 за адресою: м. Кіровськ, кв. Центральний, буд. 1.

Ухвалою суду від 9 листопада 2010 р. мале приватне підприємство фірма «Схід»визнане неналежним відповідачем по справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і надав пояснення, аналогічні доводам позовної заяви.

Представник відповідачів, Кіровської міської ради та виконавчого комітету Кіровської міської ради, та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав повністю та підтримав зустрічні позовні вимоги в повному обсязі, пояснив, що померлий ОСОБА_7 не брав участі у приватизації, та відповідно не мав права у подальшому дарувати квартиру. Документів, які підтверджували б, що дана квартира належить будь-кому не було, а навпаки були документи, які підтверджували, що у даній квартирі ніхто не проживав (перші довіреності а.с. 26-29, 41, 42).

Представник третьої особи МПП фірма «Схід» ОСОБА_8 до суду не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 45).

Розпорядженням органу приватизації № 437 ОСОБА_7 передано у приватну власність квартира за адресою: м. Кіровськ, кв. ЦентральнийАДРЕСА_3 (а.с. 56).

Із свідоцтва про право власності на житло від 16.06.1994 р. вбачається, що квартира 3 буд. 1 по кв. Центральний м. Кіровська належить на праві приватної власності ОСОБА_9 (а.с. 57).

Як вбачається із копії договору дарування від 21.06.1994 р. ОСОБА_7 подарував, а ОСОБА_2 прийняв у дар квартиру, що знаходиться в м. Кіровську Луганської області на кв. Центральний АДРЕСА_4. Договір посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 1907 (а.с. 16-17).

Відповідно довідки Кіровського бюро технічної інвентаризації нерухоме майно за адресою: м. Кіровськ, кв. ЦентральнийАДРЕСА_3 зареєстровано за територіальною громадою м. Кіровська на підставі рішення Кіровського суду від 13.04.2009 р. (а.с. 22).

Рішенням виконавчого комітету Кіровської міської ради № 313 від 19.05.2009 р. ОСОБА_10 надано житлову площу за адресою кв. Центральний 1-3 (а.с. 13).

Із ордеру на житлове приміщення № 112 від 20.05.2009 р. р. вбачається, що ОСОБА_3 надано право на заняття житлового приміщення за адресою: кв. Центральний АДРЕСА_4 на підставі рішення виконкому від 19.05.2009 р.(а.с.7).

Ухвалою Кіровського міського суду від 8.09.2009 р. задоволена заява прокурора м. Кіровська в інтересах ОСОБА_2 про перегляд рішення суду від 13.04.2009 р. за нововиявленими обставинами та скасовано рішення суду по справі за заявою Кіровської міської ради про визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_11 та ОСОБА_7 (а.с. 11).

Рішенням Кіровського міського суду від 21.10.2009 р., залишеному без змін ухвалою судової колегії Луганського апеляційного суду від 13.04.2010 р., у задоволенні вимог про визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_11 та ОСОБА_7 відмовлено з тих підстав, що за життя, 21 червня 1994 р. ОСОБА_12 подарував спірну квартиру ОСОБА_2, яки прийняв дар і право власності у якого виникло із договору дарування і з моменту передачі нерухомої речі (а.с.12, 14-15).

У висновку спеціаліста почеркознавця № 5675/02 Донецького НДІСЕ зазначено, що підпис від імені ОСОБА_7 в заяві на приватизацію від 8.06.1994 р. не співпідставна з підписами ОСОБА_7. Підпис від імені ОСОБА_7 розташована в заяві на приватизацію має низку співпадаючих загальних та індивідуальних ознак з підписами ОСОБА_2, надати правильну характеристику яким можливо при більшій кількості порівняльного матеріалу підписів ОСОБА_2. Підписи від імені ОСОБА_7 в розрахунку площі квартири Ф-6 та в замовленні в МБТІ м. Кіровська зроблені не ОСОБА_7 (а.с. 60-65).

Відповідно до постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 5.11.2009 р., 13.01.2011 р. відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом шахрайства при приватизації квартири гр. ОСОБА_7 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України (за відсутністю складу злочину) (а.с. 82, 94).

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного:

Відповідно до положень про дію актів цивільного законодавства в часі цивільні відносини регулюються актами цивільного законодавства, що діють на час виникнення таких відносин.

Під час укладання договору дарування спірної квартири діяв Цивільний кодекс Української РСР (1963 р.). Відповідно до ст. 128 ЦК Української РСР (1963 р.) право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 243 ЦК Української РСР (1963 р.) за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні у власність майно. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.

Відповідно до положень ст. 244 ЦК Української РСР (1963 р.) до договорів дарування нерухомого майна застосовуються правила статті 227 і цього Кодексу.

Згідно із ст. 227 ЦК Української РСР (1963 р.) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Із наведених норм права витікає, що цивільне законодавство, що діяло на час укладання договору дарування квартири ОСОБА_2, не пов’язувало виникнення права власності у набувача за договором із державною реєстрацією договору, тому ОСОБА_13 набув права власності на спірну квартиру з моменту нотаріального посвідчення договору та прийняття квартири.

Ст. 41 Конституції України право власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права приватної власності.

Розподіливши спірну квартиру іншій особі, виконавчий комітет Кіровської міської ради порушив права власника квартири ОСОБА_2.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Що стосується зустрічних вимог, то суд вважає їх необґрунтованими з наступних підстав:

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із положеннями ст. 143 ЦПК України для з’ясування обставин, що потребують спеціальних знань суд призначає експертизу, висновки якої, відповідно до ст. 57 ЦПК, є джерелом доказів. По справі, за клопотанням позивача за зустрічним позовом, була призначена почеркознавча експертиза, яка не була проведена з підстав не оплати її позивачем. Зустрічні позовні вимоги розглядалися судом за наявними у справі матеріалами.

Позивачем не надано доказів неправомірності проведення приватизації квартири 3 будинку 1 по кв. Центральний м. Кіровська ОСОБА_7. Висновки спеціалістів до доказів законодавством не віднесено, тому висновок спеціаліста почеркознавця № 5675/02 до уваги судом не приймається.

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.01.2011 р., яка не скасована, органом дізнання не встановлено у діях осіб складу злочину.

У зв’язку із задоволенням позову, на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у розмірі 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, та 8 грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 128, 227, 243 ЦК Української РСР (1963 р.), ст. 41 Конституції України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області № 313 від 19 травня 2009 р. в частині надання житлової площі ОСОБА_3, учаснику ВВВ, склад сім’ї 1 людина, по кв. Центральний, 1/3, житлова площа 17.07 кв. м..

Визнати недійсним ордер на житлове приміщення № 112 від 20 травня 2009 р., виданий ОСОБА_3 на право заняття житлового приміщення за адресою: кв. ЦентральнийАДРЕСА_5.

Виселити ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_6.

Скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_7 за територіальною громадою м. Кіровська Луганської області, зареєстроване міським комунальним підприємством Кіровське бюро технічної інвентаризації 3 червня 2009 р. в книзі № 3 запис № 324.

У задоволенні позовних вимог виконавчого комітету Кіровської міської ради відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Кіровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 45 грн. 50 коп..

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до апеляційного суду Луганської області з наступного дня після його оголошення через Кіровський міський суд.

Суддя: