ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ 

21.06.2006                                                                                             Справа  № 16/196

Представники:

СУТЬ СПОРУ: Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція в Закарпатській області, м. Ужгород (далі -позивач) звернулася з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Чоп (далі -відповідач) про стягнення податкової заборгованості у сумі 840,75 грн. по єдиному податку, у т.ч. 840,00 грн. основного боргу та 0,75 грн. пені.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач  не сплатив своєчасно та в повному обсязі єдиний податок за 2004 рік, внаслідок чого у нього по єдиного податку за вказаний період рахується заборгованість до бюджету.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак письмові пояснення по суті заявлених вимог з доказами в їх обґрунтування не подав, у судове засідання не з'явився  та участь уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до  ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Рішення проголошено у відповідності до ч.2 ст.85 ГПК України. Повний текст рішення оформлено у відповідності до ст. 84 ГПК України та підписано 07.07.06.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до вимог Указу Президента „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (далі -Указ) на підставі поданої підприємцем ОСОБА_1 заяви від 16.03.04, Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцію в Закарпатській області підприємця ОСОБА_1 переведено на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності зі сплатою єдиного податку на 2004 рік, про що 01.04.04 останньому видано свідоцтво про сплату єдиного податку, вид діяльності -торгівельна діяльність в магазині і на ринку.

Згідно рішення 9 сесії 4 скликання  Чопської міської ради від 18.12.03 „Про  затвердження вартості торгових патентів для здійснення торгівельної діяльності, діяльності по наданню побутових послуг та встановлення розміру фіксованого та єдиного податку за зайняття підприємницькою діяльністю на 2004 рік” для виду діяльності „ роздрібна торгівля побутовими товарами та їх ремонт” встановлена ставка єдиного податку 120 грн. в місяць.

Підпунктом 3 п.1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” передбачено, що платники  податків  і   зборів   (обов'язкових   платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків  і  зборів  (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

 В абз. 6 ч. 2 Указу встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності -  фізична  особа  сплачує єдиний  податок  щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач протягом 2004 року сплачував єдиний податок несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 26.05.06 за ним рахувалася заборгованість по єдиному податку в сумі 840,75 грн., з яких 840,00 грн. основного боргу  та 0,75 грн. пені.

Вищевказаний борг відповідача по єдиному податку підтверджується першою податковою вимогою №НОМЕР_1, другою податковою вимогою №НОМЕР_2, які виставлені платнику податку на підставі ст.6 Закону України  „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та даними з облікової картки платника податку по платежу НОМЕР_3 ”Єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб” станом на 23.05.06.

Пунктом 3.1.1. ст. 3 Закону України  „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон) передбачено, активи  платника податків можуть бути примусово стягнені  в  рахунок  погашення його податкового боргу виключно за рішенням  суду.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону  узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу, що підлягає примусовому стягненню та підлягає стягненню за рахунок активів боржника на підставі ст. 3 цього Закону.

Позовні вимоги позивачем доведено та обґрунтовано відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, відповідачем не спростовані. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 837,80 грн до бюджету, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст.49 ГПК України на відповідача покладається державне мито, яке підлягає стягненню в доход державного бюджету у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 118,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 24, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_4)  в доход бюджету  за відповідним кодом бюджетної класифікації суму 840,75 грн. податкового боргу.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_4)   в доход Державного бюджету України                   суму 102,00 грн. державного мита з зарахуванням по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_4) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, (м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у Львівській філії ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370) суму 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                              О.В. Васьковський