Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-5610/2006 р. Головуючий у 1 інстанції: Нікандрова C.O.
Суддя-доповідач: Осоцький І.І.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Калашникової О.В.
Суддів: Осоцького І.І.
Онищенко Є.А.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної адміністрації на постанову Василівського районного суду Запорізької області від "08" серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику бойових дій , -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику бойових дій .
В позові зазначав, що він є учасником бойових дій. Згідно ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, як учасник бойових дій він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги складає за 2003 рік, 2004 рік, 2005 рік складає 1898 грн. 75 коп., яку він просить стягнути з відповідача на його користь.
Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 08 серпня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Василівської райадміністрації на користь ОСОБА_1 1898 грн. 75 коп. заборгованість по разовій грошовій допомозі, як учаснику бойових дій за 2003- 2005 роки.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної адміністрації посилаючись на порушення судом норм матеріального процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни судом апеляційної інстанції постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1.
Згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники війни мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Суд правильно застосував положення ч. З ст. 2 цього Закону при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.
Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Право на отримання позивачем грошової допомоги в заявленому розмірі не спростовується відповідачем.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача про те, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права. У випадку ненабрання чинності КАС України позивач був би змушений звертатись до суду в порядку Глави 31-А ЦПК України в редакції 1963 року, якою передбачений взагалі двомісячний строк на звернення до суду за захистом свого права. Отже КАС України не обмежив, а поширив право громадян щодо строків на звернення до суду за захистом свого права. Тому судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми лише за 2005 рік.
Доводи апеляційної скарги про те, що УПСЗН є неналежним відповідачем безпідставні. Статтею 17-1 вищевказаного Закону України визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області відхилити.
Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 08 серпня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику бойових дій ЗМІНИТИ.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної адміністрації на користь ОСОБА_1 1410 грн.
Ухвала може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання законної сили судового рішення суду апеляційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Судді: