АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-4940/2006 р.                                  Головуючий у 1-й

інстанції: Стратій Є.В. Суддя-доповідач: Осоцький І.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«02» жовтня 2006 р.                                                                                     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:           Калашникової О.В.

Суддів:                       Осоцького І.І.

Онищенко Є.А. При секретарі:        Петровій О.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ВДВС Жовтневого РУЮ м. Запоріжжя, 3-ті особи: Запорізькій філіал державного спеціалізованого підприємства "Укрспецюст", ОСОБА_4, приватний нотаріус Запорізького міського округу про визнання недійсним акту про проведення прилюдних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна, визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА :

Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому зазначали, що 22.03.2001 року між ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4. було укладено договір застави, згідно якого ОСОБА_3. та ОСОБА_1., в рівних частинах кожний, взяли у ОСОБА_4 в борг гроші в сумі 21720 грн. строком до 30.07.2001 року. У забезпечення своєчасного повернення зайнятих в борг грошей заклали кредиторові ОСОБА_4. квартиру. Пунктом 3 договору застави передбачено, що у разі несвоєчасного повернення отриманої в борг суми, заставотримач має право одержати задоволення з вартості предмету застави, підставою для звернення стягнення на предмет застави є рішення суду.На порушення цього пункту та ст. 20 Закону України "Про заставу" 29.01.2002 року квартира без рішення суду на підставі виконавчого напису від 21.08.2001 року була продана з публічних торгів ОСОБА_2 за знеціненою, на думку позивачів, вартістю. 12.02.2002 року ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру, засвідчене приватним нотаріусом ОСОБА_5. реєстровий номер НОМЕР_1.

Позивачі просили визнати недійсним акт про проведення прилюдних торгів з продажу квартири АДРЕСА_1, складеного 29.01.2002 року ВДВС Жовтневого РУЮ м. Запоріжжя, свідоцтва про набуття нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого 12.02.2002 року приватним нотаріусом ОСОБА_5. на ім'я ОСОБА_2 та визнати за ними права власності на зазначену квартиру.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2006 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просив рішення суду скасувати, як таке, що є необгрунтованим, винесеним з порушенням норм законодавства, та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.,ст. 307,308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарг и на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо воно є справедливим та правильним по суті.

Поставляючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_1. суд прийшов до правильного висновку про те, що заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах норм законодавства.

Укладаючи 22.03.2001 року договір застави, згідно якого позивачі взяли у ОСОБА_4 в борг гроші в сумі - 21 720 грн. в рівних частинах строком до 30.07.2001 року та закладаючи в якості забезпечення своєчасного повернення зайнятих грошей кредиторові ОСОБА_4. квартиру АДРЕСА_1, сторони зазначили у цьому договорі, що підставою для звернення стягнення на квартиру при несвоєчасному поверненні боргу є рішення суду.

Однак відповідно до ст.4 ЦК України /в редакції 1963 року /.діючого на час укладання угоди сторін, було встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод , що не суперечать закону.

Законом України „Про заставу" у ст.20 визначено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду та за виконавчим написом нотаріуса.

Таким чином звернення стягнення на квартиру позивачів на підставі виконавчого напису нотаріуса не суперечить вимогам норм законодавства.

За Законом „Про виконавче провадження" та діючим на час проведення прилюдних торгів норм ЦПК України передбачалось, що скарги на рішення, дії ВДВС надаються до суду у десятиденний термін, цей строк суд може поновити за заявою заявника при наявності поважних причин для цього.

Вимоги позивачів до ВДВС Жовтневого РУЮ м. Запоріжжя про визнання недійсним акту про проведення прилюдних торгів з продажу квартири, складеного ВДВС Жовтневого РУЮ м. Запоріжжя 29.01.2002 року та про неправильну її оцінку подані позивачами до суду 11.06.2003 року без подання заяви про поновлення строку оскарження дій та рішень ВДВС.

Тому ці вимоги через пропущення строку на їх подачу до суду задоволенню не підлягають як і похідні від них вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірну квартиру на ім"я ОСОБА_2. Судом не були враховані ці норми законодавства, але оскільки це не змінює висновок суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3,ОСОБА_1., судова колегія рішення суду по справі залишає без змін.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА   :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2006 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: