Справа № 2-а-427/11

Провадження № 2-а/316/555/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2011 року Турійський районний суд

                                                                                          Волинської області

в складі: головуючого судді Воробей І.В.

розглянувши в порядку скороченого провадження в смт.Турійськ Волинської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати і виплатити разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику війни,-

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації Волинської області, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що він як учасник війни, відповідно до ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” користується правом на одержання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Оскільки управління праці та соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації Волинської області 23 квітня 2011 року виплатило йому разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, меншому, ніж визначений законом, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”, то просив визнати бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати йому такої допомоги у розмірі, визначеному ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, протиправними й зобов’язати останнього нарахувати і виплатити йому як учаснику війни разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком з урахуванням положень ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум.

Відповідно до ст.183-2 КАС України, розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.

Відповідачем подано письмове заперечення проти даного позову, у якому не оспорюється та обставина, що позивач наділений правовим статусом учасника війни і тому має право на передбачену ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у відповідному розмірі. При цьому відповідач зазначає, що, оскільки відповідно до ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, а згідно зі ст.ст.4, 51 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України, і розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, то разова грошова допомога до 5 травня за 2011 рік правильно нарахована і виплачена позивачу як учаснику війни у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”, а не у розмірі, визначеному ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, так як, окрім зазначеного вище, відповідно до ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої вказаної статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. У зв’язку з наведеним відповідач вважає, що він правомірно відмовив позивачу у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, а тому просить відмовити в задоволенні даного позову через його безпідставність.

Дослідивши подані сторонами письмові докази, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником війни, що стверджується посвідченням серії Д № 352195, виданим 23 квітня 2007 року управлінням праці та соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації Волинської області (а.с.).

З довідки управління праці та соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації Волинської області від 12 жовтня 2011 року № 134 видно, що управління праці та соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації Волинської області нарахувало і виплатило позивачу ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 120.00 грн. 23 квітня 2011 року (а.с.).

Відповідно до ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV, щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни, а нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим законом, є недійсними.

Пунктом 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI, який набрав чинності 01 січня 2008 року, текст ч.5 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” було викладено у новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі № 1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Положення п.20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта, і таким чином з 22 травня 2008 року фактично було відновлено дію ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в попередній редакції Закону від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV, яка під час виникнення та існування спірних публічно-правових відносин зупинена та скасована не була.

Розмір разової грошової допомоги до 5 травня учасникам війни в 2011 році був передбачений також і постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру разової грошової допомоги до 5 травня позивачу як учаснику війни застосуванню підлягає не постанова Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача, а ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до абз.5 ч.1 ст.21 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 23 грудня 2010 року № 2857-VI, розмір прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць складає з 01 січня 2011 року 750 гривень, з 01 квітня 2011 року 764 гривні.

Положення ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, на думку суду, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обрахування інших пенсій, доплат чи допомоги, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Зі змісту статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV випливає, що під час визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня учасникам війни за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно з законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, й іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Таким чином, попри положення ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, суд приходить до висновку, що наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня учасникам війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV.

Разом з тим, відповідно до ст.171 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Як уже зазначалося вище, саме управлінням праці та соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації Волинської області, де позивач перебуває на обліку, нараховувалася та виплачувалася ОСОБА_1 разова грошова допомога до 5 травня як учаснику війни за 2011 рік. А тому, з урахуванням наведеного, суд вважає, що саме на відповідача покладено обов’язок нарахування, здійснення перерахунків та виплати позивачеві разової грошової допомоги до 5 травня учасникам війни в розмірі, визначеному ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV.

За таких обставин суд приходить до висновку, що слід визнати неправомірною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації Волинської області щодо ненарахування та невиплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, передбаченої ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, за 2011 рік із урахуванням ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум.

Оскільки позивачеві разова грошова допомога до 5 травня за 2011 рік була нарахована та виплачена у розмірі, меншому, ніж три мінімальні пенсії за віком, то суд вважає, що слід зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації Волинської області нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, передбачену ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, за 2011 рік із урахуванням ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум.

Разом з тим, суд вважає надуманими та такими, що суперечать чинному в Україні законодавству, доводи відповідача про неможливість здійснення спірних виплат через недостатність бюджетних асигнувань.

Так, відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 08 листопада 2005 року у справі “Кечко проти України”, заява № 63134/00, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 Рішення). Згідно з п.26 даного Рішення, Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Ухвалюючи рішення на користь позивача, суд на підставі ч.1 ст.94 КАС України присуджує позивачу з Державного бюджету України здійснені ним та документально підтверджені судові витрати – 03.40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 71, 94, 99, 159, 161-163, 1832 КАС України, ст.ст.2, 14, 171 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”,, ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-IV, абз.5 ч.1 ст.21 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 23 грудня 2010 року № 2857-VI, ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації Волинської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, передбаченої ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, за 2011 рік із урахуванням ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, передбачену ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, за 2011 рік із урахуванням ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3.40 (три гривні 40 копійок) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Турійський районний суд протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і виконується негайно.

Головуючий