Справа N 22 Ц 1634 - 2006 року.               Головуючий 1 інстанції Андрощук В.В.

Категорія - 19.                                   Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.

УХВАЛА іменем України.

26 жовтня 2006 року.                                                          м. Миколаїв.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Довжук Т.С. та Данилової О.О.,

із секретарем судового засідання Гапєєвою Т.В.,

з участю :

позивача ОСОБА_1.,

його представника ОСОБА_2.,

відповідача ОСОБА_3., у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 переглянула рішення місцевого Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2006 року по цивільній справі за його ж позовом  до ОСОБА_3 про стягнення грошової суми.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися у дане судове засідання, перевіривши у межах оскарження обставини та докази, якими сторони їх стверджували ,-

установила:

18 квітня 2006 року, ОСОБА_1 пред'явив зазначений позов.

Його обґрунтовував тим, що навесні 2005 року продав відповідачеві автомобіль МАЗ-5549 і запасні частини до нього.

Ціна договору склала 16 500 гривень і відповідач зобов'язувався сплатити її протягом місяця з дня укладення правочину, проте свого слова не дотримав.

Посилаючись на указані обставини просив стягнути названу грошову суму за судовим рішенням.

Відповідач просив у позові відмовити, оскільки ніякого договору з позивачем не укладав. Пропозиція з боку позивача, щодо можливого укладення договору, дійсно, мала місце, але не була реалізована сторонами, у зв'язку із неналежним технічним станом автомобіля й запасних частин до нього.

Рішенням місцевого Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2006 року у позові відмовлено за недоведеністю.

Не погоджуючись із таким процесуальним документом, ОСОБА_1. його оскаржив й просив скасувати, оскільки, як на його думку, суд дав неналежну оцінку зібраним по справі доказам та неправильно застосував норми матеріального права, а саме, проігнорував надані ним докази.

Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржене рішення суду 1 інстанції залишити без зміни, оскільки той постановив його з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Відмовляючи у позові, місцевий суд виходив з того, що позивач допустимими засобами доказування не довів обставини, на які посилається як

Рішення місцевого Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2 місяців.