Справа № 22 Ц -1841/2006 p.                         Головуючий 1-й інстанції: Басанець Т.О.

Категорія- 2 7                                             Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

РІШЕННЯ

Іменем України

2006 p., жовтня       місяця,    25   дня Судова   колегія   судової   палати   в цивільних справах    Апеляційного суду  Миколаївської області   в складі:

головуючої:          Вовненко Г.Ю.

суддів:                  Колосовського С.Ю.

Галущенка О.І.

при секретарі:    Фірсовій Т.В.

за участю:

позивачки -           ОСОБА_1.

представника

відповідача -       ОСОБА_2. розглянувши у відкритому судовому засіданні   в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області    від 11.08.2006 p., у справі за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3   про   захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,

встановила: 06.06.2006 р. ОСОБА_1. звернулась з позовом до ОСОБА_3. про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

Позивачка зазначала, що 18.03.2006 р. в приміщенні клубу АДРЕСА_1, під час зборів жителів села, ОСОБА_3. публічно звинуватив її у розповсюдженні анонімного листа, в якому викладена інформація про зловживання ОСОБА_3. на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, він тричі образив її викриком "закрой рот".

Цими діями він принизив її честь та гідність і завдав моральної шкоди.

Посилаючись на ці обставини, позивачка просила про відшкодування їй завданої моральної шкоди у розмірі 1500 грн.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.08.2006 р. постановлено про часткове задоволення вимог ОСОБА_1.

Цим рішенням на її користь стягнуто 200 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3. ставить питання про

скасування рішення і постановлення нового про відмову у задоволенні

позову,   посилаючись      на      неправильне            застосування      судом   норм

матеріального права та судочинства.

Апеляційна скарга підлягає   задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що відповідач розповсюдив на зборах жителів АДРЕСА_1 відомості про те, що позивачка є автором анонімного листа під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2"; зазначені відомості не відповідають дійсності, принижують честь і гідність позивачки, її ділову репутацію та завдали їй моральної шкоди, яка має бути відшкодована.

Але, такі висновки суду не в повній мірі відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного матеріального права і гарантіям свободи слова, передбаченим нормами ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на загальних зборах жителів села ОСОБА_3., обговорюючи зміст анонімного листа "ІНФОРМАЦІЯ_2", поширив про позивачку такі відомості: "...Ну вот уже проявляется автор наверное этой публикации". На цих же зборах він сказав їй: Закрийте рота"

На момент розповсюдження цих відомостей позивачка була депутатом Очаківської районної ради, а відповідач сільським головою і обоє є публічними особами;

Висловлювання ОСОБА_3., мало характер сатиричного припущення стосовно написання позивачкою анонімного листа і було реакцією на публічне підтвердження позивачкою деяких тверджень анонімного листа;

Більш того, на початку обговорення, позивач припустив, що його написала інша людина - ОСОБА_4, виходячи з того, що і передвиборна програма цього кандидата і текст анонімного листа віддруковані на одному і тому ж принтері.

Приймаючи участь у обговоренні позивачка, порушуючи порядок проведення зборів, викрикувала з місця, перебивала доповідача, не давала змоги останньому вести засідання.

Такі її дії підтверджуються поясненнями свідків та роздрукованим звукозаписом зборів із змістом якого погодилась і позивачка, за виключенням епізоду з оголошення анонімного листа.

Суд не дослідив належним чином цих обставин, не дав їм належної правової оцінки, внаслідок чого прийшов до висновків, які не відповідають вимогам закону

Встановлене є підставою для скасування рішення та ухвалення нового у відповідності до вимог п.З ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Ухвалюючи нове рішення, судова колегія виходить з таких установлених фактів та вимог закону.

Кожна фізична особа має право на захист у судовому порядку своєї честі, гідності та ділової репутації.

Зазначені права, згідно зі статтею 3 Конституції України, визнаються найвищою соціальною цінністю.

Захист цих прав від неправомірного посягання шляхом поширення неправдивої, недостовірної інформації, гарантовано ст., ст. 297, 299, 275, 277, 280 ЦК України.

Такими ж гарантіями захисту наділено і право людини вільно поширювати інформацію про іншу особу, за виключенням випадків обмеження цього права, визначених статтею п. 2 ч.1 ст. 302 ЦК України та п.2 ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

В той же час, зазначена норма Конвенції встановлює, що обмеження свободи слова не можуть бути направлені на обмеження цього права.

Саме статтею 277 ГК України запроваджені обмеження вираження свободи слова, які полягають в наявності права особи вимагати спростування недостовірних та таких, що принижують честь та гідність, відомостей.

Проте, межі припустимої критики публічної особи мають бути більш широкими, аніж приватної особи, оскільки публічна особа неминуче та свідомо виставляє себе,    свої вчинки і слова на прискіпливий розгляд як

журналіста так і широкої громадськості., як зазначено Європейським судом у справі у справі Лінгенс проти Австрії (1986 р.)

З матеріалів справи вбачається, що під час обговорення змісту анонімного листа, відповідач публічно поширив припущення в сатиричній формі про те, що позивачка може бути автором цього листа.

Попередньо в присутності тієї ж аудиторії відповідач припустив, що автором того ж анонімного листа може бути інша людина, назвавши при цьому прізвище цієї особи.

Приймаючи участь у обговоренні позивачка, порушуючи порядок проведення зборів, викрикувала з місця, перебивала доповідача, не давала змоги останньому вести засідання.,   що змусило позивача сказати: « Закрийте рота»

Зазначені фактичні обставини підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. та текстом роздрукованого звукозапису зборів.

Встановлене свідчить про те, що висловлювання ОСОБА_3. стосовно ОСОБА_1., яка є публічною особою і межі припустимої критики якої мають бути більш широкими, аніж приватної особи, носять оціночний характер, вони є реакцією на негідну поведінку під час дискусії, а тому не можуть бути предметом спростування та бути підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки в іншому випадку це б суперечило задачам захисту суспільного інтересу стосовно вільного поширення думок під час дискусій, обов'язковими елементами яких, є власні оцінки таких думок та дій суб'єктів таких дискусій.

При цьому, судова колегія вважає, що оспорювані висловлювання не відносяться до переліку інформації, яка стосується виключно особистого життя депутата, право на захист, якої від неправомірного посягання має кожна особа.

Керуючись ст. ст.303, 305, 309, 316 ЦПК України, судова колегія

вирішила:

Апеляційну      скаргу      ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.08.2006 p.- скасувати.

Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України.