Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-870/2006Р. Головуючий в 1-й інстанції
Категорія 5 Балюкова К.Г.
Доповідач Сімоненко В.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2006 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Сімоненко В.М.
суддів - Клочка В.П., Алєєвої Н.Г.
при секретарі - Соменко С.П.
за участю - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа паспортне відділення Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та зняття з реєстраційного обліку, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, брокерської контори №1 ЗАТ «Вікрієлті» про визнання договорів недійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 13 вересня 2005р.,
ВСТАНОВИЛА:
07 вересня 2004р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, виселення та зняття з реєстраційного обліку.
Позов мотивувала тим, що 05 вересня 2003 року за угодою купівлі-продажу вона придбала у ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1. Однак, у зазначеній квартирі живе колишня власниця квартири ОСОБА_2, її проживання порушує право власності ОСОБА_1 та право користування квартирою.
09 березня 2005р. ОСОБА_2 звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, брокерської контори №1 ЗАТ „Вікрієлті" про визнання договорів недійсними.
Позов мотивувала тим, що угоди купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, які були укладені 22 серпня 1998 року між нею, її сином ОСОБА_6 та ОСОБА_5; від 05 лютого 2004 року, укладені між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, укладено з порушенням закону, під впливом обману та без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.
Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 13 вересня 2005р. вимоги ОСОБА_1 задоволено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Судова колегія, вислухавши ОСОБА_2, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як встановлено судом першої інстанції, 22 серпня 1998 року між ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладено угоду купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що підстав для визнання цієї угоди недійсною відповідно до ст.48 ЦК України немає.
Однак, з такими висновками суду погодитись не можна.
Як встановлено судом та видно з угоди купівлі-продажу від 22 серпня 1998 року, угоду засвідчено юристом реєстратором Севастопольської біржі нерухомості, тоді як відповідно до ст.227 ЦК України (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу жилого будинку (квартири) повинен бути нотаріально посвідчений, незважаючи на укладення його на підставі біржевих торгів, що також відповідає п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28 квітня 1978 року „Про судову практику у справах про визнання угод недійсними".
Оскільки порушення нотаріальної форми угоди є встановленою законом підставою для недійсності угоди, то дійсність цієї угоди може бути встановлено лише судом за вимогами сторони, яка повністю чи частково виконала угоду (ст.47 ч.2 ЦК України у редакції 1963р.).
Крім того, суд не звернув уваги, що відповідно до тексту договору, угоду укладено ОСОБА_7, яка діяла на підставі договору доручення НОМЕР_1. Однак, зазначене доручення судом не вивчено та фактичні обставини укладення угоди не встановлені.
При таких обставинах суд не з'ясував, чи виникли у сторін цивільні права та обов'язки.
Крім того, як вбачається з позову, пояснень у судовому засіданні ОСОБА_2 просила визнати недійсними усі угоди, як такі, що ухвалено під впливом шахрайства, тобто обману, як удавану угоду та інше. У апеляційній скарзі позивачка посилається на порушення форми договору. Однак суд розглядав позов про визнання угоди недійсною на підставі ст.4 8 ЦК України (в редакції 1963р.), що відповідно до ч.5 ст.311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з поверненням справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307,311 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 13 вересня 2005р. скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно.
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя B.M. Сімоненко