Справа № 22-ц-5652 / 2006 p.
Категорія: відшкодування шкоди
Головуючий: 1 інстанції
Шаренко С.Л. Доповідач: Даниленко В.М
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2006 року м. Харків
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Борової С.А.,
суддів - Даниленка В.М., Пшенічної Л.В.,
при секретарі: Гребенщиковій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 13 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Харківської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Харківської міської ради про скасування рішення НОМЕР_1 цього виконкому від 22.09.1998 року щодо надання останній дозволу на проектування та реконструкцію даху з будівництвом мансардного приміщення над квартирою НОМЕР_2 АДРЕСА_1, та відшкодування матеріальної й моральної шкоди, завданої залиттям і пошкодженням належної позивачці квартири НОМЕР_3 в наслідок несанкціонованих будівельно - перепланува-льних робіт, що проводяться відповідачкою, а також зобов'язання ОСОБА_2 демонтувати незаконно збудовані будівлі.
При цьому, з метою забезпечення заявленого позову ОСОБА_1 просила суд заборонити відповідачці проводити подальші будівельні роботи до закінчення судового розгляду справи, а крім того, накласти арешт на квартиру НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1, що належить останній.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 10 березня 2005 року клопотання позивачки про забезпечення позову було задоволено шляхом накладення заборони на проведення подальших будівельно-перепланувальних робіт відповідачкою ОСОБА_2 до закінчення розгляду цивільної справи по суті.
В процесі судового розгляду справи представник відповідачки заявив клопотання про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що заборона проводити будівельно-перепланувальні роботи фактично позбавила відповідачку ОСОБА_2 можливості закінчити ремонт у належній їй квартирі та користуватися нею для проживання протягом тривалого часу.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13 липня 2006 року вжиті судом відповідно до вищенаведеної ухвали від 10.03.2005 року заходи забезпечення позову ОСОБА_1 - скасовані.
Цією ж ухвалою районний суд вжив заходів щодо забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом накладення заборони на відчуження квартири НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1, що належить відповідачці.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, позивачка ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 13.07.2006 року, як таку, що ухвалена без урахування всіх істотних обставин справи, та постановити по справі нову ухвалу, якою заборонити відповідачці ОСОБА_2 проводити будівельно-перепланувальні роботи та побудову мансарди над квартирами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 на даху будинку АДРЕСА_1.
Перевіривши законність і обгрунтованість ухвали районного суду відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до чинного цивільного процесуального законодавства України, забезпечення позову на будь-якій стадії судового процесу допускається судом у випадку, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому судового рішення по справі.
Разом із тим, статті 151-154 ЦПК України, в яких зазначені підстави, види й процесуальний порядок забезпечення позову, в однаковій мірі захищають інтереси як позивача, так і відповідача.
Більш того, ч. З ст. 154 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу, якщо змінилися умови, що існували на момент постановлен-ня ухвали про забезпечення позову.
Скасування забезпечення позову здійснюється судом на прохання відповідача або інших осіб, що беруть участь у справі, чи з власної ініціативи.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для вжиття районним судом заходів забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом накладення заборони на проведення відповідачкою ОСОБА_2 буді-вельно-перепланувальних робіт в належній їй квартирі та будування мансардного приміщення над цією квартирою, з якими погодився свого часу й суд апеляційної інстанції, послугували наведені в позовній заяві ОСОБА_1 обставини стосовно того, що зазначені будівельні роботи негативно впливають на житлові приміщення й загальний стан будинку АДРЕСА_1, в якому мешкають сторони по справі, та який є історичною спадщиною - пам'яткою архітектури.
Однак, в процесі розгляду справи судом, зазначені вище обставини не знайшли свого належного підтвердження, а тому суд першої інстанції з урахуванням всіх істотних обставин справи, діючи в межах своєї компетенції, обґрунтовано задовольнив клопотання сторони відповідача про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, оскільки це забезпечення фактично позбавило можливості відповідачку протягом довгого часу - більше року користуватися житлом - своєю власністю за його прямим призначенням.
Доводи ж апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно скасував вжиті заходи забезпечення позову з огляду на те, що ці заходи стосувалися її позовних вимог про скасування рішення НОМЕР_1 Виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.09.1998 року, то ці її доводи судова колегія оцінює критично, оскільки таким забезпеченням зазначених вимог районний суд всупереч вимогам цивільного процесуального законодавства України фактично б вирішив цивільно-правовий спір по суті до закінчення розгляду справи й ухвалення по ній судового рішення.
Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 13 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно й оскарженню не підлягає, оскільки вона не перешкоджає подальшому провадженню у справі.