УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„1" листопада 2006р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Беркій О.Ю.,
суддів Пнівчук О.В., Горблянського Я.Д.,
секретаря Шпилик В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства " Коломийський деревообробний завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 2248 грн. 18 коп., компенсації за затримку розрахунку при звільненні в сумі 11 182 грн.87 коп. та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, з участю: представника апелянта Сахацького І.Л., позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2.-,
встановила:
В квітні 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ВАТ "Коломийський ДОЗ" про стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації за її затримку.
Позовні вимоги мотивував тим, що в період з 20 лютого 2003 року по 22 жовтня 2003 року працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ "Коломийський ДОЗ". Наказом № НОМЕР_1 від 22 жовтня 2003 року його було звільнено з роботи на підставі ст.36 КЗпП України . Однак в порушення ст.ст.36,116 КЗпП України відповідач не провів з ним повний розрахунок. Згідно довідки відповідача заборгованість по заробітній платі становить 2248 грн. 18 коп. Зазначав, що у зв'язку з невиплатою заробітної плати відповідач повинен сплатити йому середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 15 301 грн. 50 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 729 грн. 15 коп. та 3% річних в сумі 177 грн.58 коп.
В процесі розгляду справи ОСОБА_1. уточнено позовні вимоги посилаючись на те, що середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні має бути стягнено з врахуванням заробітної плати, одержаної після звільнення. Просив стягнути заборговану заробітну плату в сумі 2248 грн. 18 коп., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 11 182грн.87коп. та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 699грн. 18коп.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 31 липня 2006 року позов задоволено частково. Стягнено з ВАТ "Коломийський ДОЗ " на користь ОСОБА_1. 2248 грн. 18коп. заборгованості по заробітній платі, 7879 грн. 87коп. компенсації за затримку розрахунку при звільненні та 699 грн. 18коп. компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати та стягнено на користь держави 108 грн.27 коп. державного мита.
Справа № 22-ц-1240/2006р. Головуючий у 1 інстанції Кавацюк М.Ф.
Категорія 38,40 Доповідач Беркій О.Ю.
2
На дане рішення ВАТ "Коломийський ДОЗ" подав апеляційну скаргу у якій посилається на те, що судом неповно з'ясовано обставини справи та дана невірна оцінка доказам по справі. Так, розраховуючи компенсацію за час затримки розрахунку судом не враховано той факт, що позивача було звільнено лише 22 жовтня 2003 року, а тому розрахунок необхідно було здійснювати лише за період з 22 жовтня по 31 жовтня 2003 року., який складає тоді лише 159 грн.19 коп. В порушення ст.116 КЗпП України судом першої інстанції не взято до уваги та не перевірено той факт, що позивач на роботі в день звільнення не був, заяву на звільнення передав факсом і за розрахунком не звертався. Апелянт зазначає, що судом невірно застосовано норми матеріального права в частині З ст.117 КЗпП України, яка діяла до внесення змін, у зв'язку з чим не зменшено розмір компенсації на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи до 20 грудня 2005 року, тоді як тільки з січня 2006 року була виключена ч.З ст.117 КЗпП України.
При розрахунку суми компенсації з врахуванням індексу інфляції судом не враховано факт звільнення позивача з 22 жовтня 2003 року, тоді як судом помилково стягнуто компенсацію з 31 жовтня 2003 року.
При винесенні рішення судом не враховано, що позивачем не представлено доказів, які підтверджують факт пред'явлення вимоги про розрахунок. У зв'язку з цим судом не доведено, в чому полягає вина відповідача з невиплати заборгованості по заробітній платі.
Також судом не взято до уваги, що станом на 28 серпня 2003 року на особовий рахунок позивача була перерахована заробітна плата в сумі 2 955 грн., а тому при наявності спору про розмір заборгованості судом прийнято неправомірне рішення.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення.
В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав по вищенаведених мотивах.
ОСОБА_1. та його представник апеляційну скаргу заперечили, посилаючись на її безпідставність.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 20 лютого 2003 року позивач був прийнятий на роботу у ВАТ "Коломийський ДОЗ" на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1. Наказом №НОМЕР_1 від 22 жовтня 2003 року його звільнено з роботи за згодою сторін ( ст.36 КЗпП України).
Згідно довідки відповідача заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1. на час звільнення становила 2 248 грн. 18 коп.( а.с.18).
Відповідно до вимог ст.117 КЗпП України разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у сі 16 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З врахуванням того, що на час звернення позивача до суду заборгованість по заробітній платі йому не виплачена, чого не заперечив в засіданні представник апелянта, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення на користь ОСОБА_1. 2 248 грн. 18коп.
Оскільки відповідачем не представлено доказів відсутності його вини у невиплаті розрахункових коштів, то суд з врахуванням заробітної плати, одержаної позивачем за новим місцем роботи, обгрунтовано стягнув 7 879 грн.87коп. компенсації за затримку розрахунку при звільненні.
Колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що позивачу не виплачено розрахункові кошти у зв'язку з відсутністю його в день звільнення на роботі, оскільки виплата заробітної плати здійснювалася відповідачем на картковий рахунок в Івано-Франківській філії ЗАТ "Приватбанк'.
з
Виходячи з вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат" від 19 жовтня 200року, з 1 січня 2001 року така компенсація проводиться на підставі цього Закону в порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року. Згідно із п.З зазначеного Порядку компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни на території України в гривнях і не мають разового характеру.
Згідно представленого позивачем розрахунку сума компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати становить 699 грн.18 коп., яку судом обгрунтовано стягнуто з відповідача.
Доводи апелянта щодо невірного визначення сум відшкодування не підтверджені належними доказами.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ВАТ "Коломийський деревообробний завод" відхилити.
Рішення Коломийського міськрайонного суду від 31 липня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.
Головуюча О.Ю. Беркій
Судді: О.В. Пнівчук
Я.Д. Горблянський