УХВАЛА

Іменем   України

2006 року листопада 09 дня колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі :

головуючого - Безверхого О.М.

суддів - Рунова В.Ю., Олійника В.Б.

з участю прокурора - Мурашка СІ.

захисника - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_1. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції СУХОСТАВЕЦЬ О.О. на постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 23 жовтня 2006 р. про відмову в задоволенні подання ст.слідчого СВ Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області щодо обрання відносно

ОСОБА_1, мешканця м.Суми, раніше в силу ст.89 КК України не судимого

запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, -

ВСТАНОВИЛА:

17.10.2006 р. до Ковпаківського районного суду м.Суми з поданням, погодженим із заступником прокурора Ковпаківського району м.Суми, звернувся ст.слідчий СВ Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області, в якому зазначив, що ОСОБА_1. скоїв злочин, передбачений ст.187 ч.З КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7-ми до 12-ти років.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1. може перешкодити встановленню істини у кримінальній справі, вчинити інші злочини, ухилитися від слідства та суду, ст.слідчий просив обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Постановою Ковпаківського районного суду м.Суми від 23.10.2006 р. було відмовлено в задоволенні вказаного вище подання і до ОСОБА_1. був застосований запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, при цьому своє рішення суд 1-ї інстанції обгрунтував тим, що ОСОБА_1. має постійне місце проживання та сім'ю, характеризується позитивно і у справі відсутні підстави того, що останній буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

На дану постанову прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої

інстанції Сухоставець О.О. подала апеляцію, в якій ставить питання про скасування даного судового рішення як незаконного, оскільки ОСОБА_1. вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора Мурашка СІ., якій підтримав апеляцію і просив скасувати постанову суду як незаконну, а справу повернути на новий судовий розгляд, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_2, які просили залишити постанову суду і обраний районним судом запобіжний захід без зміни, перевіривши

Справа № 10 - 115 / 2006 р. Категорія

Головуючий в 1-й інстанції-Доповідач - Рунов В.Ю.

Алфьоров А.М.

матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, розглядаючи подання ст.слідчого про обрання ОСОБА_1. такого запобіжного заходу як взяття під варту, суд 1-ї інстанції, на думку колегії суддів, врахував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення цього питання, і цілком вірно відмовив в задоволенні подання. Зокрема, судом було враховано те, що обвинувачений має постійне місце проживання та сім'ю, характеризується позитивно, а також інші обставини, передбачені ст.ст. 148, 150, 155 КПК України.

Відповідно до п.З постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 р. "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим від обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені у ст. 149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним чи обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, що випливають із ч.2 ст. 148 КПК, і його належної оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, ст.слідчий в обгрунтування свого подання не надав суду будь-яких доказів того, що ОСОБА_1. буде намагатися ухилитися від слідства і суду або продовжувати злочинну діяльність, хоча саме з цією метою затримання ОСОБА_1. було продовжено судом до 10-ти діб. Відсутні такі докази і у матеріалах кримінальної справи № 06290871, порушеної відносно ОСОБА_1. за ч.З ст. 187 КК України.

Що стосується доводів апеляції прокурора про те, що ОСОБА_1. вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а тому йому повинен бути обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту, то колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки сам по собі факт порушення кримінальної справи не є тією підставою, яка безумовно тягне за собою обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Як було зазначено вище, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту необхідно досліджувати не тільки тяжкість інкримінованого злочину, а ще й дані про особу підозрюваного чи обвинуваченого, а також інші обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу в їх сукупності.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду та задоволення апеляції прокурора.

Керуючись ст.ст.362, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 23 жовтня 2006 р. про відмову в задоволенні подання щодо обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Сухоставець О.О. - без задоволення.

Головуючий -