Справа № 22-Ц-1556 2006р.     Головуючий у 1-й інстанції - Ярошенко Т.О.

Категорія - 34                                           Суддя-доповідач - Данильченко Л.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року листопада 9 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючої    - Данильченко Л.О.,

суддів                    - Ільченко О.Ю., Ведмедь Н.І.,

з участю секретаря

судового засідання - Кияненко Н.М.,

та осіб, які приймають

участь у справі - ОСОБА_1, ОСОБА_2.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду від 19 вересня 2006р. у справі  за позовом        ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: відділ реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області про виключення запису про батьківство.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Данильченко Л.О., пояснення ОСОБА_1. підтримавшого доводи апеляційної скарги, заперечення на ці доводи ОСОБА_2., вивчивши матеріали справи, доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

11.04.06р. до Охтирського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, 3-я особа відділ РАЦС Охтирського міського управління юстиції про виключення відомостей про особу, як батька дитини, з актового запису про народження.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 19.09.06р. в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду, оскільки вважає, що судово-генетична експертиза, на його розсуд, дала невірний висновок, а його клопотання про призначення повторної експертизи було не задоволено.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з слідуючого:

При розгляді справи судом 1 інстанції було встановлено, що сторони по справі перебували в шлюбі з 17.05.97р. по 21.09.99р. Відповідачка ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_3, батьком якої в свідоцтві про народження дитини записаний позивач по справі.

В актовому запису від 13.ХІ.97р. про народження ОСОБА_3 за згодою сторін по справі батьком дитини записаний позивач. Як пояснила суду 1 інстанції представник відділу РАЦС по м.Охтирка, такий запис робиться тоді, коли обоє батьки звертаються з проханням зареєструвати дитину, тобто потрібна згода батьків.

Сам позивач в судовому засіданні 1 інстанції (а.с.61-62) суду пояснював, що він не батько - думка половинчата, на час складення актового запису доньки він був повнолітнім, а для звернення з цим позовом до суду послужило те, що відповідачка хоче стягнути аліменти.

За клопотанням позивача судом 1 інстанції по справі призначалась судово-генетична експертиза, проведення якої доручалось Київському бюро судмедекспертизи відділенню судово-медичної генетичної ідентифікації.

За висновком судово-генетичної експертизи від 24.07.06р. (а.с.39-42) можливість підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_3 складає величину не меньше 99,99%. Біологічне батьківство ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_3 практично доказано.

Призначаючи судово-генетичну експертизу, судом експерти попереджувались про кримінальну відповідальність по ст.ст. 384, 385 КК України (а.с.33-34) і не вірити висновку експертизи у судової колегії з цивільних справ апеляційного суду, у суду 1 інстанції - немає підстав. Позивач не довів, що аналіз проводився невірно, не відмовився від проходження експертизи в разі, якщо вважав проведення експертизи таким, що не відповідає нормам.

Крім того, згідно п.12 Інструкції Про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8.ХІ.98р. - експерт складає висновок експертизи від свого імені і несе особисту відповідальність за його правдивість.

В даному випадку колегія суддів не вбачає підстав для задоволення доводів апелянта про неякісність висновків судово-генетичної експертизи, оскільки підстави для цього відсутні.

Позивач перебував у шлюбі з відповідачкою і подавав заяву про те, що він є батьком ОСОБА_3, в час, коли діяв Кодекс про шлюб та сім"ю України. Згідно зі ст.56 вищезазначеного кодексу України - особа, записана як батько або як мати дитини в книзі записів народжень, або особа, яка фактично є батьком дитини, в разі смерті матері чи позбавлення її батьківських прав, має право оспорити проведений запис протягом року з того часу, коли їй стало або повинно було стати відомо про проведений запис. Особа, записана батьком дитини за її заявою з матір"ю дитини, не має права оспорювати батьківство, якщо в момент подачі заяви їй було відомо, що вона фактично не є батьком цієї дитини.

Суд 1 інстанції, з врахуванням всих обставин, вірно дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню.

Судом 1 інстанції повно, всебічно з"ясовані всі обставини справи дана оцінка зібраним доказам, вірно застосовано матеріальний закон, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 вересня 2006р. - залишити без зміни.

Дана ухвала та рішення місцевого суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені до Верховного Суду України на протязі 2-х місяців з дня проголошення.

Головуюча   - Данильченко Л.О.

Судді                   - Ільченко О.Ю., Ведмедь Н.В.

Вірно: суддя апеляційного суду -