Справа №22-ц-1448 Категорія  21

Головуючий у 1-й інстанції     Гетьман В.В. Судця-доповідач     Ільченко   О.Ю.

РІШЕННЯ іменем    України

09 листопада 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Ведмедь Н.І.,

суддів -        Ільченко О.Ю., Данильченко Л.О.,

з участю секретаря судового засідання -   Кияненко Н.М.

та осіб, які приймають участь у справі :   відповідача

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Конотопського міськрайонного суду від 14 серпня 2006 року в справі за позовом    ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення    матеріальної   та   моральної шкоди , -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2006 року позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, свої вимоги обґрунтовувала тим, що 31 серпня 2005 року у м. Конотопі ОСОБА_1., керуючи автомобілем здійснив на неї наїзд, в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження у вигляді рваної рани лівого вуха, ссадно лівого плеча. Внаслідок ДТП вона знаходилась на стаціонарному лікуванні і витратила на придбання ліків та необхідної медичної допомоги 105,74 грн. Також з'ясувалось , що на місці ДТП вона загубила золоту сережку, вартістю 303 грн., а тому просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 408 грн. 74 коп. Крім того просила  стягнути моральну шкоду в розмірі 4000 грн.

Рішенням суду позовні вимогиОСОБА_2. задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користьОСОБА_2. 105,74 грн. витрат на лікування, 302,9 грн. - вартість золотої сережки, ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи , 500 грн. моральної шкоди, в прибуток держави 59 грн. 50 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС в Сумській області 282,45 грн. витрат пов'язаних із проведенням судово-автотехнічної експертизи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Конотопського міськрайонного суду по даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому зазначає те, що судом першої інстанції недостатньо були вивчені всі обставини справи.

Крім того апелянт вказує на те, що суд безпідставно зобов'язав його компенсувати втрачену сережку, про яку йому стало відомо тільки після отримання копії позовної заяви.

Колегія суддів дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення позивача, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню з постановленням нового рішення з таких підстав.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно визначився в спірних правовідносинах і прийшов до висновку щодо наявності факту вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді.

При цьому суд виходив з тих обставин, що 31.08.2005 року близько 20 год. в м. Конотопі по вул. Свердлова ОСОБА_1 керуючи належним йому на праві приватної власності автомобілем ЗАЗ -11024 д.н.НОМЕР_1 ( а.с. 27) при об'їзді пішоходаОСОБА_2., яка перебігала дорогу, здійснив на неї наїзд, внаслідок чого вона отримала легкі тілесні ушкодження ( адміністративний матеріал НОМЕР_2) з приводу яких стаціонарну лікувалася у ЛОР відділенні Конотопської ЦРЛ з 01.09.2005 року по 09.09.2005 року ( а.с. 6).

Ці обставини сторонами не заперечувались.

Разом з тим, вирішуючи питання про відшкодування шкоди, суд 1 інстанції не врахував факту, що ДТП сприяла і сама груба необережність позивачки

Так, відповідно до вимог п.п. 4.7, 4.8, 4.10, 4.14 "а", 1.3, 1.5 Правил дорожнього руху пішоходи повинні переходити проїзну частину на пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки.

Пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

Із матеріалів справи вбачається , що позивачка переходила проїзну частину справа наліво відносно руху автомобіля, чим порушувала вищезазначені пункти Правил дорожнього руху. її дії, як пішохода, створювали небезпеку для руху автомобіля, так як автомобіль в даному випадку на проїзній частині користувався перевагою в русі.

Зазначені обставини підтверджуються постановою про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 14-15) та висновком автоексперта (а.с. 71).

Судова колегія за вищезазначених обставин погоджується з встановленим судом 1 інстанції розміром матеріальної шкоди, який складає 408 грн. 64 коп.    на підтвердження цього позивачкою надані відповідні докази та з цього приводу є детальні висновки суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого ( а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

За викладених обставин справи, суду 1 інстанції слід було визначити ступінь вини учасників ДТП, тому судова колегія вважає, що ступінь вини позивачки в даному випадку - ЗО %, а відповідача - 70% ., в зв'язку з чим підлягає стягнення на користь позивачки матеріальна шкода в розмірі 286 грн. 04 коп. ( 408,64 х 70/100 = 286,06), а розмір морального відшкодування визначити в сумі 250 грн., що відповідає фактичним моральним втратам позивачки .

Крім того, у зв'язку з встановленням ступеня вини сторін слід розподілити витрати за проведення судово- автотехнічної експертизи, стягнувши з позивачки -85 грн. 34 коп., а з відповідача - 199 грн. 11 коп. на користь науково- дослідного експертно- криміналістичного центру при УМВС в Сумській області

В іншій частині рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги не дають підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст. 303, ч. З ст. 307, ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И ЛА:

 Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  частково задовольнити.

Частково скасувати рішення Конотопського міськрайонного суду від 14 серпня 2006 року .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 286,04 грн. та моральну шкоду в сумі 250 грн.

Стягнути за проведення судово- автотехнічної експертизи з ОСОБА_2 - 85 грн. 34 коп., а з ОСОБА_1 - 199 грн. 11 коп. на користь науково- дослідного експертно- криміналістичного центру при УМВС в Сумській області

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.