Справа № 3330 від 2006 р.     Категорія 44

Головуючий у 1-й інстанції Михайлов В.А. Доповідач Михайловська СЮ.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 р. жовтня 2 дня колегія суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого Баранніка О.П.

суддів Михайловської С.Ю., Кузнецова В.О.

при секретарі Лещинській О.В.

та адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Синельниківського міскрайонного суду Дніпропетровської області від 3 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_2про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,-

встановила: ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 квітня 2006 року, яким з нього на користь ОСОБА_4 стягнуто матеріальну шкоду 8 203 грн. 74 коп., моральну шкоду 4 000 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження 300 грн., та на користь держави держмито 285 грн.04 коп.

В обгрунтовання своєї апеляційної скарги відповідач посилається на незаконність та на необґрунтованість висновків

суду.

Суд не дав оцінки довідці № НОМЕР_1 автотехничного дослідження від 09.09.2005 року де зазначено, що дії водія ОСОБА_4 знаходяться у причинному зв"язку з дорожньо-транспортною пригодою.

2

Суд не вирішив питання про повернення йому пошкоджених діталей.

Суд невірно оцінив моральну шкоду.

Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду змінити з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 23.07.2005 р. з вини відповідача ОСОБА_2, який керував автомобілем М-412 держномер НОМЕР_2, сталося дорожньо-транспортна пригода в результаті якої був ушкоджений автомобіль ВАЗ-2107 держномер НОМЕР_3 який належить позивачеві ОСОБА_4, котрий також знаходився за кермом свого автомобілю.

Вина в скоєнні ДТП ОСОБА_2 підтверджується висновком судової автехнічної експертизи № 1704 від 5.12.2005 року, постановою судді Синельниківського міськрайонного суду від 12.10.2005 року про припинення провадження по справі відносно ОСОБА_2 у зв"язку із спливом строку притягнення його до адміністративної відповідальності по ст. 124 КАП України.

Сума спричиненої позивачеві матеріальної шкоди встановлена висновком автоварознавчого дослідження № НОМЕР_4 та складає 8 203,74 грн.

Позивачем понесені витрати на проведення експертної оцінки у сумі 300 грн.

Суд першої інстанції також правильно встановив факт спричинення позивачеві моральної шкоди у зв"язку із пережитим стресом та у зв"язку з тим, що позивач не міг довгий час користуватися своїм автомобілем, чим були нарушени його привични ритми життя.

Отже стягуючи матеріальну шкоду з відповідача на користь позивача суд не врахував роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. із змінами "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" та не обговорив питання про передачу пошкоджених діталей автомобіля позивача відповідачу.

Оскільки в засіданні апеляційного суду було встановлено, що позивач викинув ушкоджені діталі автомобілю/бампер передній в сбірі, бризговик переднього лівого крила передня частина, кришка віщового ящику, грати радіатору з молдингом капоту, панель радіатору зовнішня, крило переднє ліве, блок фара предня ліва/,

з

тому немає можливості повернути їх відповідачу, колегія суддів вважає за необхідне зменшити сумму матеріальної шкоди стягнутої на користь позивача на 9,68 грн., тобто на вартість вищезазначених запчастин згідно пояснення експерта до висновку автотоварознавчого дослідження № НОМЕР_4/а.с.73Д Колегія суддів також вважає за необхідне, з урахуванням всіх обставин по справі, зменшити суму стягнутої судом першої інстанції моральної шкоди до 1 000 грн.

Довод апеляційної скарги про те, що суд не дав оцінки довідці № НОМЕР_5 автотехничного дослідження від 09.09.2005 року, яка знаходиться в матеріалах адміністративної справи, безпідставний, оскільки суд дослідив цю адміністративну справу, про що свідчить протокол судового засідання а.с.43 /зворот/ та дав оцінку всім матеріалам справи у своєму висновку про вину відповідача у дорожньо-транспортній пригоді з урахуванням того, що згідно ч.2 ст.212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Зазначений довід скарги зводиться до переоцінки доказів по справі та незгоди з висновком суду по їх оцінці тоді, як згідно ст.212 ЦПК України оцінка доказів це виключне право суду.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

Виріши л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 квітня 2006 р. змінити, зменшивши суму стягнутої з ОСОБА_2на користь ОСОБА_3матеріальної шкоди з 8 203 грн.74 коп. до 8 194 грн. 06 коп., суму моральної шкоди з 4 000 грн. до 1 000 грн.

В решті рішення суду залишити без змін. Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.