Справа № 22ц-11554\2006 Головуючий в 1-й інстанції Грищенко Н.М.
Категорія 21 (П) Доповідач - Барильська А.П.
УХВАЛА
Іменем України
2006 року жовтня 02 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Михайлів Л.В.
суддів - Барильської А.П., Карнаух В.В.
при секретарі - Чобанюк М.В.
з участю: позивача ОСОБА_1та його представника ОСОБА_2, представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розу Блінової Світлани Сергіївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 січня 2006 року за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення заборгованості у відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням трудових обов'язків, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( надалі - Фонд соціального страхування) про стягнення заборгованості у відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров"я, пов"язанним з виконанням трудових обов"язків. В подальшому позивач уточнював позовні вимоги і просив суд стягнути з Фонду соціального страхування на його користь як правонаступника ЗАТ "Ремстрой 3" 11601.65грн. заборгованість, не виплачену по рішенню Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 червня 1996 року; 11665.62грн. в рахунок заборгованості по щомісячним виплатам у відшкодування втраченого заробітку за період з 01.03.1996 року по 01,09.2005 року; 19525.25грн. у рахунок відшкодування витрат на догляд за період з 01.03.1996 року по 01.09.2005 року; а також щомісячні страхові виплати в 01.09.2005 року по 102.33грн. і по 581.50грн. на необхідний догляд. Зобов'язати відповідача відшкодовувати позивачу витрати, пов"язані з протезуванням, санаторно- курортним лікуванням, оплатою вартості медикаментів, мазей, перев'язочних матеріалів- у розмірах і на умовах, передбачених законодавством і в міру надання позивачем відповідних документів.
Ухвалою суду від 25 січня 2006 року справа за позовом ОСОБА_1про стягнення на користь позивача по 102.33грн. щомісячно в рахунок відшкодування втраченого заробітку; по 507.50 щомісячно на необхідний догляд; по 11.83грн. щомісячно в рахунок компенсації за бензин, ремонт та запчастини; витрати, пов"язані з протезуванням; санаторно-курортним лікуванням провадженням закрита.
Рішенням Дзержинського районного суду від 25 січня 2006 року позов задоволений. З відповідача на користь позивача стягнуто 11601.65грн. як заборгованість, не виплачену за рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 червня 1996 року;
2
11665.62грн.- у рахунок заборгованості по щомісячним платежам у відшкодування втраченого заробітку за період з 01.03.1996 року по 01.09.2005р.; 19525.25грн. у рахунок відшкодування витрат на догляд, а також стягнуто щомісячно з 01.09.2005р. до виникнення обставин, які тягнуть за собою відповідно до законодавства перерахунок платежів: по 102.50грн. у рахунок відшкодування втраченого заробітку щомісяця; по 581.50грн. на місяць на необхідний догляд.
В апеляційній скарзі Фонд соціального страхування ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Зокрема, суд необгрунтовано визнав Фонд соціального страхування відповідачем по справі, оскільки позивач на обліку у Фонді соціального страхування не перебуває, виплати не отримує, відсутні документи, які підтверджують право позивача на отримання страхових!' виплат, а саме: особова справа. Суд безпідставно стягнув з Фонду соціального страхування 11601.65грн., оскільки данна сума вже стягнута рішенням суду від 17 червня 1996 року. Крім того, суд не з"ясував, чи є у ЗАО "Рембуд-3" правонаступник, оскільки уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" підприємства не відшкодували матеріальної і моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров"я виплачується цими підприємствами, а у разі їх ліквідації без правонаступника-Фондом.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню, з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивачу не були виплачені 1 1601.65грн. як заборгованість не виплачену за рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 червня 1996 року; 11665.62грн.- у рахунок заборгованості по щомісячним платежам у відшкодування втраченого заробітку за період з 01.03.1996 року по 01.09.2005р.; 19525.25грн. у рахунок відшкодування витрат на догляд, які підлягають стягненню з відповідача.
Проте, з даним висновком погодитися не можна, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1п.5 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі позовні вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додатково рішення судом першої інстанції.
Як вбачається із матеріалів справи, 17.05.2005 року позивач звернувся із позовом до Фонду соціального страхування, і просив суд стягнути з відповідача 20862грн. на придбання автомобіля "ЗАЗ-110280", перерахувавши їх головному управлінню праці і соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, однак, суд першої інстанції, в порушення вимог 311 ч.І п.5 ЦПК України, не розглянув позовні вимоги в цій частині.
Крім того, суд виніс ухвалу від 25.01.2006 року, якою прийняв відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача по 102.33грн. щомісячно у рахунок відшкодування втраченого заробітку; по 507.50 грн. щомісячно на необхідний догляд; по 11.83грн. щомісячно у рахунок компенсації на бензин, ремонт та запчастини; витрати, пов"язані з протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, при цьому не врахував, що відповідно до заяви від 25.01.2006 року ( а.с. 61) позивач відмовився тільки від п.п.3,4 позовної заяви, згідно до яких позивач просив суд зобов'язати відповідача відшкодовувати йому витрати, пов"язані з протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, оплатою вартості медикаментів, мазей, перев'язочних матеріалів у розмірах і на умовах, передбачених законодавством і в міру надання позивачем відповідних документів, а також робити виплати страхових сум шляхом перерахування їх на його особистий рахунок позивача.
Однак суд прийняв відмову в частині позову від якого позивач фактично не відмовлявся і закрив провадження ,по справі в цій частині позовних вимог.
Крім того, суд, при вирішенні спору, не з"ясував у зв"язку з чим в Фонді соціального страхування відсутня особова справа на позивача, чи звертався він з цього питання до відповідача. Стягнувши на користь позивача з відповідача 11601.65грн., як заборгованість, не виплачену за рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 червня 1996 року, суд не з"ясував, чи звертався позивач до відповідного відділу державної виконавчої служби з метою виконання рішення суду, чи було розпочате виконання вказаного рішення суду, у зв"язку з чим воно не виконане, і не врахував, що дані правовідносини перейшли в виконавчу сферу, а також не врахував порядок стягнення суми, не виплаченої по рішенню суду у примусовому порядку у зв"язку з ліквідацією підприємства без правонаступників відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та Закону України "Про виконавче провадження".
Допущені судом першої інстанції порушення процесуального законодавства перешкоджають суду апеляційної інстанції досліджувати нові докази і обставини, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає-за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду - скасувати, справу направити на новий розгляд, скасуванню також підлягає і ухвала суду від 25 січня 2006 року.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі -задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 січня 2006 року та ухвалу суду від 25 січня 2006 року- скасувати, справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.