АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ_________________________

Справа 22-10762\2006                                        Головуючий в 1 інстанції Черкасенко Т.Г.

Категорія 44( 1)                                              Доповідач Барильська А.П.

УХВАЛА

Іменем   України

2006 року жовтня 05 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: судді           Михайлів Л.В.

судців                                     Барильської А.П., Карнаух В.В.

при секретарі                           Чобанюк М.В.

за участю ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1на підставі довіреності; представника державної виконавчої служби у Центрально- Міському районі м. Кривого Рогу Вакуліч Анжели Георгіївни, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу від 10 січня 2006 року за скаргою ОСОБА_1на рішення державного виконавця державної виконавчої служби у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на рішення державного виконавця державної виконавчої служби у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу і просив суд визнати незаконним постанову про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження від 16.09.2005 року. Дії по реалізації квартири визнати незаконними; визнати незаконним постанову про стягнення виконавчого збору від 03.09.2005 року.

Скарга ОСОБА_1 в частині зобов"язання відділу державної виконавчої служби у Центрально- Міському районі м. Кривого Рогу провадити стягнення із заробітної плати, ухвалою суду від 12 грудня 2005 року залишена без розглядуй а.с.35).

Ухвалою Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу від 10 січня 2006 року в задоволені скарги ОСОБА_1про визнання незаконним постанови про арешт майна боржника, про визнання дій по реалізації квартири незаконними та про визнання незаконною постанови про стягнення виконавчого збору відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1ставить питання про скасування ухвали суду, оскільки судом порушені норм процесуального і матеріального права, ухвала суду не відповідає фактичним обставинам. Суд не врахував ст.ст. 4, 56 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, суд не врахував, що рішенням суду від 09.12.2003 року скасований акт опису і арешту від 07.07.2003 року державного виконавця ВДВС Дзержинського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Маслової О.В. на двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1на праві власності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановами від 03.09.2005 року державним виконавцем державної виконавчої служби Центрально-міського району м. Кривого Рогу Вакуліч А.Г.

відкриті виконавчі провадження по виконавчих документах в кількості 39 виконавчих документів, які видані апеляційним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу на загальну суму 293569.93грн. на користь стягувачів в кількості 39 осіб. Данні виконавчі листи надійшли до державної виконавчої служби у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу 26.08.2005 року.Всі виконавчі провадження постановою від 03.09.2005 року об"єднані в одне зведене виконавче провадження НОМЕР_1Копії постанов про відкриття виконавчих проваджень, були направлені ОСОБА_1 і отримані ним. 16 вересня 2005 року державним виконавцем державної виконавчої служби у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої, накладений арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 і заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1( а.с.7). 03.10.2005 року ОСОБА_1 була вручена копія вказаної постанови. Опису майна ОСОБА_1 не проводилось і ніяких дій на реалізацію квартири державним виконавцем не проводилось.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що державним виконавцем у відповідності до ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" накладений арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 у зв"язку з необхідністю погашення матеріальної і моральної шкоди по виконавчим документам і правомірно відмовивОСОБА_1 в задоволенні скарги про визнання незаконним постанови про арешт майна боржника, та про визнання дій по реалізації квартири незаконними.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що необхідно було звернути стягнення на заробітну плату є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення на заробітну плату звертається при відсутності у боржника коштів на рахунках у фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів та стягнень на суму, що не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати. Судом не встановлено наявність у ОСОБА_1 коштів на рахунках у фінансових установах, достатнього для погашення стягнутих сум. Доводи в тій частині, що суд не врахував, що рішенням суду від 09.12.2003 року скасований акт опису і арешту від 07.07.2003 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дзержинського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Маслової О.В. на двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1на праві власності є безпідставними і висновків суду не спростовують і не є підставою для скасування ухвали суду, оскільки судом прийняте вищезазначене рішення з інших підстав.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що під час опису майна ОСОБА_1, як боржник, має право зазначити ті види майна, або предмети, на які слід звернути стягнення, в першу чергу є безпідставними, оскільки державним виконавцем на час винесення постанови про накладення арешту на все майно боржника не проводився його опис.

Доводи в тій частині, що судом незаконно відмовлено у скасуванні постанови про стягнення виконавчого збору є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутої суми. У разі, коли стягнутої з боржника суми недостатньо для повного задоволення вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно від стягнутої суми. ОСОБА_1 був наданий строк для добровільного виконання вироку суду в частині стягнення матеріальної і моральної шкоди, однак ОСОБА_1 у наданий строк добровільно не погашена стягнута з нього сума.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні скарги в частині визнання незаконною постанови про стягнення виконавчого збору від 03 вересня 2006 року.

Вирішуючи скаргу, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив обставини справи, дав їм правильну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального права і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 301, 305, 306, 311-313 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1-відхилити. Ухвалу Центрально- Міського  районного суду м. Кривого Рогу від 10 січня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  її  проголошення,  але  може  бути

оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з

дня набрання нею законної сили.