АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа №№2034/3936/2012
Провадження №22-ц-2090/8271/2012р. Головуючий 1 інст.- Ільїна Г.І.
категорія -набувальна давність Доповідач - Пономаренко Ю.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2012 року
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Пономаренко Ю.А.,
суддів - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.
при секретарі - Каплоух Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Лизогубівської сільської ради Харківського району Харківської області, третя особа: державний нотаріус Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Омельницька Наталія Валентинівна про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку за набувальною давністю
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом, який в подальшому уточнила, та просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на Ѕ частку житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1, після ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати ОСОБА_2 такою, що прийняла спадкове майно Ѕ частки житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані за вищевказаною адресою, а також визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1: житловий будинок літ. А-1, дерев'яний, обкладений цеглою, житловою площею 32,6 кв.м., сарай Б, сарай В, вбиральня Г, сарай Д, гараж Е, огорожа № 1,2, колонка № 3 та право користування присадибною земельною ділянкою, після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування позову зазначала, що спірний житловий будинок, належав спадкодавцю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 Після смерті ОСОБА_4, відкрилася спадщина яка складається з Ѕ частини спірного житлового будинку з надвірними будівлями. ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину, оскільки володіє спадковим майном. Позивач проживала з матір'ю з 2000 року. Рідна сестра ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. За життя ОСОБА_5 подавала заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_4 А після смерті ОСОБА_5 до нотаріальної контори зверталися її чоловік ОСОБА_6 та донька ОСОБА_7, однак ОСОБА_6 помер у січні 2012 року. На теперішній час на Ѕ частину житлового будинку розташованого за вищевказаною адресою, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 право власності не визнано ні за одним із спакоємців, які мають право на спадкове майно. Позивач і на теперішній час продовжує проживати у вказаному житловому будинку з надвірними спорудами. Добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомими майном та земельною ділянкою, доглядає за будинком та утримує його, постійно робить в ньому поточний та капітальний ремонт, оскільки проживала та фактично працює у селі.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 20 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на Ѕ частки житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані за адресою АДРЕСА_1, після ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнано ОСОБА_2 такою, що прийняла спадкове майно Ѕ частки житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, після ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнано в цілому за ОСОБА_2, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, житловий будинок літ. «А-1», дерев'яний, обкладений цеглою, житловою площею 32,60 кв.м., сарай Б, сарай В, вбиральня Г, сарай Д, гараж Е, огорожа № 1,2, колонка № 3 та право користування присадибною земельною ділянкою.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у визнанні за нею права власності на частину житлового будинку та скасувати право користування присадибною земельною ділянкою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги зазначає, що після смерті його його бабусі ОСОБА_4 спадщину прийняв його батько ОСОБА_6, а він є його спадкоємцем і тому зазначена частина будинку не може бути визнана за позивачем за набувальною давністю.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника процесу, відповідно до ст.303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга на рішення суду підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно зі ст.ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд 1 інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивач, проживаючи в інший частині спірного будинку прийняла спадщину від своєї матері фактично, за правилами Цивільного кодексу 1963 р та набула право власності на цю ж половину після смерті своєї тітки за набувальною давністю, оскільки спадкоємці після смерті її двоюрідного брата спадщину не прийняли.
Судова колегія не може погодитися з такими висновками суду 1 інстанції та вважає їх помилковими виходячи з наступного.
Відповідно до копії технічного паспорту виготовленого КП «ХРБТІ»09.03.2004 року, власниками в '/2 частині на житловий будинок АДРЕСА_1 є ОСОБА_8 та ОСОБА_2
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.11.2004 року спадкоємицею майна ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є його донька ОСОБА_2, спадкове майно, на яке видане це свідоцтво складається з житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1. Цей житловий будинок з надвірними будівлями належить спадкодавцю ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Лизогубівської сільської ради Харківського району Харківської області 10 серпня 1995 року, зареєстрованим Харківським міжміським бюро технічної інвентаризації 17.08.1995 року в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 67, реєстровий номер згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно. На Ѕ частку спадкового майна доля залишається відкритою за спадкоємцем ОСОБА_4, про що свідчить витяг з державного реєстру правочинів про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача -ОСОБА_4. Батько позивача -ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого 10 серпня 2004 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 4 Харківського обласного управління юстиції, сестра позивача ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис № 10.
Відповідно до довідки № 02-09/212 від 03.04.2012 року наданої Лизогубівською сільської радою Харківського району Харківської області, Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2, Ѕ частина цього ж будинку належить ОСОБА_4 За ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснювала догляд її донька ОСОБА_2, яка постійно мешкає без реєстрації в АДРЕСА_1 з 2000 року. На даний час в цьому будинку мешкає позивач.
З відповіді Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області від 25.04.2012 року № 598/01-16 вбачається, що після ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, до нотаріальної контори в шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини звернулась донька померлої ОСОБА_5, інших заяв про прийняття або про відмову від прийняття спадщини в шестимісячний строк не зареєстровано. Свідоцтва про право на спадщину в період з 2002 року по 2012 рік нікому не видавались, заповіти від імені ОСОБА_4 Другою держнотконторою не видавались.
Відповідно до відповіді Другої державної контори Харківського району Харківської області від 10.07.2012 року № 1016/01-16, після ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 до нотаріальної контори станом на 10 липня 2012 року із заявами про прийняття або про відмову від спадщини ніхто не звертався, спадкові справи не заводились, заповіти від імені ОСОБА_6 не зареєстровані.
Згідно довідки виконавчого комітету Лизогубівської сільської ради Харківського району Харківської області № 477 від 01.06.2012 року, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4.
Статтею 344 встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно ч.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом
Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи за позивачем право власності за набувальною давністю, суд 1 інстанції не звернув уваги на те, що після смерті ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини звернулась її донька ОСОБА_5, а після її смерті до нотаріальної контори із заявами звернулись донька померлої ОСОБА_7 та чоловік померлої ОСОБА_6 - батько апелянта.
Тому судова колегія вважає, що у суду були відсутні підстави для визнання права власності на частину будинку за набувальною давністю, не зважаючи крім того на те, що позов було пред'явлено до суду до спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини апелянтом після смерті батька та без залучення спадкоємців до участі у справі відповідно до вимог ст.33 ЦПК України.
З підстав наведеного, враховуючи, що до участі у справі не було залучено як відповідачів по справі спадкоємців після смерті ОСОБА_6, який до часу смерті проживав в спірній частині будинку, прийняв спадщину фактично, після смерті своєї дружини, судова колегія вважає, що у суду 1 інстанції не було підстав і для визнання за позивачем права власності на спірну частину будинку після смерті ОСОБА_4
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія вважає, що суд 1 інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог з двох підстав, які суперечать одна одній і тому вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними, та такими, що суперечать закону та не підлягають задоволенню.
Тому, з підстав, передбачених п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, ст.307 ч.1 п.3,4, ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317, ст.319, 324 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити..
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 липня 2012 року змінити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Лизогубівської сільської ради Харківського району Харківської області, третя особа: державний нотаріус Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Омельницька Наталія Валентинівна, про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку за набувальною давністю відмовити.
В інший частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді