АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа №2006/2-637/11
№22-ц/2090/7017/2012р. Головуючий 1 інст.- Бондаренко В.М. категорія -визнання права власності Доповідач - Пономаренко Ю.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 грудня 2012 року
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Пономаренко Ю. А.
суддів - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.
при секретарі: Гуренко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності та розподіл спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому зазначав, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою з 04 серпня 1973 року. У період шлюбу ними було придбано майно, яке було розділене між ними рішенням Валківського районного суду Харківської області від 13 жовтня 2011 року. За кожною стороною визнане право власності на Ѕ частину сумісного майна. Але рішенням суду було поділене тільки те майно, яке було зареєстроване за ним- ОСОБА_3. Майно, яке було зареєстроване за ОСОБА_1, не було розділене. Не був предметом поділу і автомобіль «Ford Transit»державний номерний знак НОМЕР_2. Тому він вимушений був звернутися до суду із позовною заявою про поділ автомобіля, та просив виділити ОСОБА_1 вказаний автомобіль, який знаходиться в її користуванні, а з неї стягнути на його користь вартість Ѕ частини спірного автомобіля.
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2012 року позовну заяву задоволено. Автомобіль «Ford Transit», державний номер НОМЕР_2, виділено ОСОБА_1 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 вартість Ѕ частини автомобілю «Ford Transit», державний номер НОМЕР_2, в сумі 42580 грн., судові витрати у розмірі 425,81 грн. та витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 589,2 грн., а всього 43615 гривень.
Додатковим рішенням Валківського районного суду від 29 жовтня 2012 року ОСОБА_2 визнано співвідповідачем по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 В позові ОСОБА_3 до співвідповідачки ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поставлене питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про визнання права власності на автомобіль «Ford Transit»за позивачем ОСОБА_3, а в задоволенні інших його позовних вимог відмовити, в обґрунтування скарги посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд 1 інстанції обгрунтовано виходив з того, що спірний автомобіль був набутий за час зареєстрованого шлюбу, та є спільною сумісною власністю подружжя і тому підлягає розподілу. Оскільки неподільні речі присуджуються одному з подружжя, а спірний автомобіль використовувала відповідач ОСОБА_1, яка без згоди позивача ОСОБА_3 продала автомобіль і тепер немає можливості виділити автомобіль в натурі позивачеві, стягнув на користь позивача половину вартості автомобіля.
Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Матеріали справи містять дані про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 04 серпня 1973 року знаходилися в зареєстрованому шлюбі.
Судом 1 інстанції правильно встановлено, та не оспорюється сторонами, що останні за спільні кошти придбали автомобіль марки автомобілю «Ford Transit», державний номер НОМЕР_2, 2001 року випуску. Після придбання автомобіля його було зареєстровано в органах ДАІ на ім'я відповідачки ОСОБА_2
В вересні 2001 році сторони припинили шлюбно-сімейні відносини, та з цього часу спільного господарства не вели, ніяких сімейних відносин не підтримували, мешкали окремо. Наведені обставини встановлені рішенням Валківського районного суду Харківської області від 02.08.2001 року, яким шлюб між сторонами було розірвано, що у відповідності до положень ч.4 ст.61 ЦПК України доказування не потребує.
Відповідно до ст.60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індівідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповілно рішення Валківського районного суду Харківської області від 13 жовтня 2011 року було призведено розподіл спільного майна подружжя. За кожною стороною визнане право власності на Ѕ частину сумісного майна. Але рішенням суду було поділене тільки те майно, яке було зареєстроване за ОСОБА_3 Не був предметом поділу і автомобіль «Ford Transit».
Судовим розглядом встановлено, що спірний автомобіль було набуто сторонами за спільні кошти за час зареєстрованого шлюбу і до фактичного припинення ними шлюбних стосунків, а тому, враховуючи встановлену ст. 60 СК України презумпцію виникнення права спільної сумісної власності, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що спірний автомобіль, незалежно від його придбання і реєстрацію на ім'я відповідачки, став об'єктом спільної сумісної власності сторін, і, за відсутності між подружжям будь-яких домовленостей про визначення розміру їх часток у праві спільної сумісної власності на нього, розмір частки кожного з них при розподілі спільного майна становить Ѕ частину спірного майна.
Судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції, що після остаточного припинення шлюбних стосунків відповідачка ОСОБА_1 без згоди позивача ОСОБА_3 продала автомобіль і тому виділити автомобіль в натурі позивачеві немає можливості.
Тому судова колегія вважає помилковим висновок суду 1 інстанції про виділення автомобілю відповідачу ОСОБА_1, оскільки даний автомобіль було нею продано ОСОБА_2 та вже не є її власністю.
При визначенні вартості автомобіля і суми компенсації, яку відповідач повинна виплатити позивачу за Ѕ частину автомобіля, суд 1 інстанції правильно визнав на підставі висновку судово- автотоварознавчої експертизи, яким вартість автомобіля визначена сумою 85161,11 грн., і з якою погоджується колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги про неможливість присудження грошової компенсації одному з подружжя, оскільки не було попереднього внесення другим подружжям грошової суми на депозитний рахунок відповідно до вимог п.5 ст.71 СК України суду необгрунтовані з наступних підстав.
Відповідно до ч.4, 5 ст.71 СК України, присудження судом одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ допускається за його згодою за умовою попереднього внесення другим подружжям відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце на таких підставах, передбачених ст.365 ЦК України, за умови звернення подружжя до суду з таким позовом ст.11 ЦПК та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
За наявних обставин, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а спірний автомобіль не може бути реально поділений між ними. оскільки належить інший особі, то посилання апеляційної скарги на неможливість грошової компенсації за проданий автомобіль не може бути взято до уваги.
Крім того суд обґрунтовано зазначив, що співвідповідач ОСОБА_2 не повинна сплачувати позивачу вартість належної йому частині автомобіля, оскільки нею було придбано автомобіль у відповідачки ОСОБА_1 за цивільно правовою угодою.
З підстав наведеного, судова колегія скасовує рішення суду 1 інстанції та постановляє нове рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст.309, ст.313, ст.ст.314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Валківського районного суду Харківської області від 12 вересня 2012 року скасувати та постановити нове.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності та розподіл спільного майна подружжя задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості Ѕ частини автомобілю «Ford Transit», державний номер НОМЕР_2, в сумі 42580грн., судові витрати у розмірі 425,81 грн. та витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 589,2 грн., а всього 43615 гривень.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді