Справа № 11-1698/12 Головуючий у І інстанції Кафтанов

Провадження № 11/1090/9094/12 Доповідач у 2 інстанції Орел

Категорія 47 28.12.2012

???????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

26 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Ігнатюка О.В.

суддів Орла А.І., Дриги А.М.

з участю прокурора Красківського В.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2012 року, яким :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Комарин Брагенського району Гомельської обл., Республіки Білорусь, громадянина України, білоруса, не працюючого, одруженого, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, відбуває покарання в БВК № 85, раніше судимого:

13.01.2000 року Славутицьким районним судом Київської області за ч.2 ст. 141, 46-1 КК України (в ред. 1960 року) до 2 років позбавлення волі з відстрочкою на 2 роки та штрафу 680 грн.; 05.05.2005 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 14.07.2005 року Ніжинським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі; 18.04.2011 року Подільським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, засуджено за ч.1 ст. 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 18.04.2011 року остаточно призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Вироком також вирішене питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.

Колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обстави.

19.05.2012 року близько 16 години ОСОБА_1, відбуваючи покарання в Бучанській виправній колонії № 85, знаходячись на її території, що по вул. Мирна, 3 в смт. Гостомель Київської області під час руху з лікарні до сміттєзбірника придбав, знайшовши поліетиленовий пакет, в якому знаходилась наркотична речовина -канабіс вагою 6,00 г. Вказаний пакет ОСОБА_1 залишив на місці, прикривши сміттям. Наступного дня близько 7 години 15 хвилин ОСОБА_1 прийшов на сміттєзвалище, забрав пакет з наркотичною речовиною, поклав його в шкарпетку лівої ноги та незаконно зберігав при собі для власного вживання без мети збуту. 20.09.2012 року близько 7 години 30 хвилин працівниками БВК-85 в приміщенні чергової частини під час перевірки засуджених у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено в шкарпетці лівої ноги поліетиленовий пакет з наркотичною речовиною -канабісом вагою 6,00 г.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити йому покарання до 2 років позбавлення волі. Обґрунтовуючи апеляцію зазначає, що при призначенні покарання суд необґрунтовано вказав обтяжуючу обставину -рецидив злочину. Формулювання у вироку «придбання»не відповідає дійсності. Вважає, що суд віднісся до нього упереджено, кримінальну справу розглянув необ'єктивно і односторонньо. Вказує, що за час відбування покарання у БВК №85 він характеризувався позитивно до того часу, коли у нього був виявлений канабіс.

Заслухавши суддю доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просить вирок суду змінити, прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим і просить апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду без змін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, заслухавши виступи в дебатах засудженого та прокурора, а також виступ з останнім словом засудженого ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

Доводи апеляції засудженого про виключення з резолютивної частини вироку суду рецидиву злочину як обставини, що обтяжує покарання засудженого, не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до вимог ст. 34 КК України рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин. Як вбачається з довідки про судимість, ОСОБА_1, раніше неодноразово вчиняв умисні злочини (а.с. 88-89). Злочин скоїв під час відбування покарання за останнім вироком. При таких обставинах суд правильно визнав рецидив злочину, як обставину, що обтяжує покарання.

Не заслуговують на увагу доводи апеляції про те, що формулювання у вироку «придбання»не відповідає дійсності, оскільки за змістом, придбання наркотичних засобів -це їх купівля, обмін на інші товари або речі, отримання як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого.

Колегія суддів знаходить безпідставними доводи апеляції засудженого щодо неналежного врахування судом при постановлення вироку всіх пом'якшуючих покарання обставин та даних про особу ОСОБА_1.

У відповідності до ст. 65 КК України, суд призначає покарання : у межах санкції статті КК що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини КК; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з вироку суду, при постановленні вироку щодо ОСОБА_1 та призначенні йому покарання, судом першої інстанції належним чином виконані вимоги ст. 65 КК України. Зокрема, судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання (щире каяття), обставини, що обтяжують покарання (рецидив злочину), його особу, який по місцю відбування покарання та проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, неодноразово судимий, скоїв злочин відбуваючи покарання у виправній колонії. З врахуванням зазначених даних, судом призначено покарання ОСОБА_1 в межах санкції статті, за якою його визнано винним. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та приходить до переконання, що призначене судом першої інстанції засудженому ОСОБА_1 покарання є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Колегія суддів знаходить не обґрунтованими посилання в апеляції засудженого на необ'єктивність на односторонність суду першої інстанції. Так, згідно протоколу судового засідання, ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, фактичні обставини інкримінованого йому злочину та погодився на застосування ч. 3 ст. 299 КПК України. З наслідками застосування зазначеної вище норми закону ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений та погодився на це. В своїй апеляції ОСОБА_1 не зазначив в чому конкретно на його думку полягає необ'єктивність та односторонність суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, в межах застосування ч. 3 ст. 299 КПК України, всебічно, повно та об'єктивно досліджені всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка. Свої висновки щодо винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину, виду та розміру покарання суд належним чином виклав у вироку, обґрунтувавши їх дослідженими в судовому засіданні доказами. Колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення призначеного судом першої інстанції засудженому ОСОБА_1 покарання.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції засудженого.

На підставі наведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2012 року щодо нього, без змін.

Г О Л О В У Ю Ч И Й :

С У Д Д І :