Справа № Провадження №11-1557/12 11/1090/8295/12 Головуючий у І інстанціїРудик Ю.В.

Категорія ст. 185 ч.3 КК України 20Доповідач у 2 інстанції Нагорний А.М.

11.12.2012

____________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012р. колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Орла А.І.

Суддів - Нагорного А.М., Миколюка О.В.

з участю прокурора -Красківського В.П.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора та засудженого на вирок Миронівського районного суду Київської обл. від 15 червня 2012року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Сергіївка, Славянського району, Донецької обл., житель АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимий, останній раз - 10.03.2007р. Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ст. 393 ч.2, 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з Піщанської ВК №-59, 24 лютого 2012р.

засуджений за ч.3 ст. 185, ст.15 ч.3 КК України до 4 років 10 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що він 26.02.2012р. о 01-55 год. з метою таємного викрадення чужого майна, проник до приміщення магазину «Калина»ПП «Господар»в м. Миронівка», та викрав гроші в сумі 1700 грн., що належали продавцю магазину ОСОБА_4 та 192 грн. з касового апарату. Проте, свій злочинний намір не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий працівниками міліції.

Прокурор в поданій апеляції не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого вважає, що вирок суду не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. На думку прокурора, суд при призначенні покарання не врахував, що засуджений був неодноразово судимий, на шлях виправлення не став і знову вчинив новий злочин. Крім того, прокурор вказує, що санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років і необґрунтовано призначив м'яке покарання.

Прокурор просить вирок суду скасувати, постановити свій, яким призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Засуджений в поданій апеляції вважає вирок винесений незаконно. Вказує, що він не вчиняв крадіжку, а органи дізнання змусили його шляхом обману підписати протокол допиту. Також, засуджений зазначає, що покази продавця ОСОБА_4 про те, що вона залишила в магазині свої гроші в сумі 1700 грн. не знайшли свого підтвердження, так як вони, у нього органами дізнання не вилучались.

Засуджений просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. До початку розгляду справи від прокурора надійшли зміни до апеляції, в яких він просить вирок суду змінити та призначити ОСОБА_3 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, прокурора, що підтримав свою апеляцію, перевіривши вирок суду, матеріали справи і доводи апеляції, судова колегія вважає апеляції частково обгрунтованими.

Як вбачається з вироку суду і матеріалів справи, суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив всі докази і обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини і правильність юридичної кваліфікації дій засудженого.

Вина засудженого доведена його власними показами, де він визнав свою вину і пояснив обставини скоєння ним злочину. Вина також доведена показами потерпілих, висновками експертиз, протоколами слідчих дій, і іншими матеріалами справи. По матеріалах справи, що не заперечує і сам засуджений, - він був затриманий працівниками міліції в середині магазину, у нього були виявлені та вилучені гроші. Як встановлено судом, ці гроші належали частково працівникам магазину а частково являлись виручкою магазину. Ці обставини судом доведені і порушення досудового слідства, на які вказує в своїй апеляції засуджений, якщо вони і мали місце, - не вплинули і не могли вплинути на доведеність вини засудженого у вчиненому злочині.

Однак, приймаючи рішення про призначення покарання, суд не дотримався вимог закону.

Відповідно до ч.3 ст. 68 КК України, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розмір найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті закону.

Санкція ч.3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Як вбачається з матеріалів справи, суд цих вимог закону не дотримався.

Призначаючи покарання, суд у вироку зазначив лише те, що підсудний неодноразово судимий, характеризується негативно, на шлях виправлення не став.

За даних обставин, судова колегія вважає, що судом неправильно застосовано кримінальний закон, тому вирок суду є незаконним і підлягає зміні.

Покарання засудженому має бути обране в межах санкції ч.3 ст.185 КК України, з урахуванням вимог, передбачених ч.3 ст.68 КК України.

При цьому судова колегія бере до уваги, що засуджений вину визнав, обставини скоєного не заперечував, а суд прийшов до висновку про недоведеність пошкодження скла у вітрині магазину саме засудженим, а тому -вважає, що покарання засудженому має бути визначене не в максимальних межах, визначених законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 365,366 КПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора та засудженого задовольнити частково. Вирок Миронівського районного суду Київської обл. від 15 червня 2012року стосовно ОСОБА_3 в частині призначеного йому покарання змінити. Покарання засудженому пом'якшити.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.3 ст. 185 КК України покарання у вигляді 3 років 6 міс. позбавлення волі.В решті вирок суду залишити без зміни.

Судді: Орел А.І. Нагорний А.М. Миколюк О.В.