АПЕЛЯЩЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц - 4067/2006                     Головуючий в 1 інстанції - Чубенко Л.І.

Категорія - 24                                              Доповідач  - Кузнецов ВО.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

05  жовтня  2006  года  Колегія  судців  судової  палати  у   цивільних  справах  Апеляційного  суду

Дніпропетровської області в складі:

головуючого : судді   - Калиновського А.Б.

суддів            -   Ремез В.А., Кузнецова В.О.,

при секретарі   -   Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3до ОСОБА_1про припинення права власності та зустрічному позову ОСОБА_1до ОСОБА_2. ОСОБА_3про розподіл спадкового майна і визначення порядку користування земельною ділянкою ,-

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2005 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, діючої в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_1, про розподіл спадкового майна і визначення порядку користування земельною ділянкою. Потім уточнили свої вимоги і просили постановити рішення яким припинити право власності ОСОБА_1 на 1/3 частину на спадковий АДРЕСА_1 Дніпропетровського району Дніпропетровської області, стягнувши з позивачів на її користь компенсацію і визнати за ними право власності на будинок в цілому.

В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_5 Після його смерті вони прийняли спадщину, кожному з них було видано свідоцтво про спадщину по закону на 1/3 частину спадкового майна , яке складається з АДРЕСА_1 Дніпропетровського району Дніпропетровської області, розташованого на земельній ділянці площею 1500 кв.м. Крім них спадкоємцем є ОСОБА_1 Оскільки неможливо виділити 1/3 частину будинку в натурі, вони готові сплатити компенсацію.

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з зустрічним позовом про розподіл спадкового майна і визначення порядку користування земельною ділянкою.

В обгрунтування своїх вимог посилалася на те, що не має свого житла, проживають в квартирі яку орендує її матір Відповідачі по зустрічному позову навпаки мають житло. Не погоджується на компенсацію . Просила постановити рішення яким виділити їй 1\3 частину будинку та визначити порядок користування земельною ділянкою.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2006 року було припинено право власності ОСОБА_1 на 1/3 частину жилого будинку з господарськими спорудами за АДРЕСА_1Дніпропетровського району Дніпропетровської області, стягнута з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошова компенсація за 1/3 частину жилого будинку в розмірі 8793 гри., визнано право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на будинок в цілому, а у задоволені зустрічного позову було відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду з прийняттям нового, яким відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, заявлених позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково на підставі п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду скасувати, постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог з наступник підстав.

Встановлено судом першої інстанції і це відповідає дійсності, що сторони по справі є дітьми ОСОБА_5померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді АДРЕСА_1 Дніпропетровського району Дніпропетровської області, розташованого на земельній ділянці площею 1500 кв.м.. Кожен із спадкоємців отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину вказаного домоволодіння в встановленому законом порядку. Розділ будинку виходячи з часток сторін  на 2/3 і 1/3 частини не можливий, не порушуючи

вимог державних будівельних норм і це підтверджується висновками експертиз. Позовні вимоги про порядок користування будинком сторонами не заявлялися.

Згідно ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо :

частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

річ є неподільною;

спільне володіння і користування майном є неможливим;

таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог по уточненому позову суд першої інстанції не врахував всіх положень зазначеної норми закону. Оскільки у всіх трьох спадкоємців частки рівні, не можна вважати, що частка ОСОБА_1 є незначною в порівнянні з частками інших співвласників. Сторони по справі на момент прийняття спадщини і по теперішній час проживають окремо. Будь яких доказів про неможливість спільного користування і володіння майном в суді першої інстанції, апеляційному суді сторони не надали. Колегія суддів вважає, що припинення права власності ОСОБА_1 на 1/3 частину будинку завдасть їй істотної шкоди, оскільки вона фактично не має свого житла. Крім того позивачами по уточненому позову не були виконані вимоги передбачені ч.2 ст. 365 ЦК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду про припинення права власності ОСОБА_1 на 1/3 частину жилого будинку з господарськими спорудами за АДРЕСА_1Дніпропетровського району Дніпропетровської області, стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошової компенсаці за 1/3 частину жилого будинку в розмірі 8793 грн., визнання права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на будинок в цілому підлягає скасуванню, в задоволенні зазначених вимог необхідно відмовити, домоволодіння залишити у спільній частковій власності сторін.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою . Відповідно до ч.І ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди. Сторони по справі не мають право установчих документів на земельну ділянку , тобто державного акту про право власності, або договору оренди . До вступу в дію діючого ЗК України вони також не мали у власності або користуванні земельну ділянку за адресою, АДРЕСА_1Дніпропетровського району Дніпропетровської області. На цей час земельна ділянка знаходиться у власності Новоолександрівській сільській раді Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.І ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду скасувати, постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог .

Керуючисьсг.ст.ЗОЗ,307,308,313-315ЦПКУкраїни, вшклясуддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково , рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2006 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3до ОСОБА_1про припинення права власності та зустрічному позову ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про розподіл спадкового майна і визначення порядку користування земельною ділянкою.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з цього часу.