Апеляційний суд Дніпропетровської області м. Кривий Ріг

Справа 22ц-11448                                    Головуючий у першій

Категорія    21\2\                                  Інстанції Шум Л.І.

Доповідач Соколан Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12   жовтня   2006  року   Колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Барильської А.П.

Суддів - Соколан Н.О.,Ляховської І.Є. при секретарі - Куреденко О.П. за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

представника відповідача Відділення Фонду Семанюк Лариси Петрівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за    апеляційними    скаргами    Відкритого    акціонерного    товариства    «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 1  березня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого  акціонерного товариства  «Криворізький  залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування шкоди

Встановила:

30 вересня 2003 року позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі ВАТ «КЗРК»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі Відділення Фонду) про відшкодування шкоди. Просив суд на його користь стягнути з ВАТ «КЗРК» заборгованість по щомісячним виплатам за період з 1 травня 1992 року по 1 квітня 2001 року в розмірі 8533 грн.34 коп., у рахунок відшкодування шкоди, компенсацію в сумі 3369 грн35 коп та стягнути з Відділення Фонду заборгованість по щомісячним страховим платежам за період з 1 квітня 2004 року по 1 жовтня 2004 року в сумі 6690 грн 89 коп, та стягувати щомісячно по 290 грн.38 коп., починаючи з 1 жовтня 2004 року до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок, або припинення виплат, поновити строк для звернення до суду з позовом .

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 1 березня 2006 року позов задоволено частково.

З ВАТ «КЗРК» на користь позивача стягнута заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування шкоди за період з 1.01.1996 року по 01.04.2001 року в сумі 4496 грн.85 коп.,компенсаційні виплати в сумі 2094 грн 17 коп, а також на користь держави держмито в. сумі 65 грн.91 коп., з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з 1.04.2001 року по 1.10.2004 року в сумі 4987 грн 37 коп та  щомісячно, починаючи з 1 жовтня 2004 року страхові виплати в сумі 238 грн.76 коп. до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок.

В апеляційній скарзі ВАТ «КЗРК» ставить питання про скасування рішення суду , яке ухвалено з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в частиш стягнення сум відшкодування шкоди та компенсації з ВАТ «КЗРК у зв'язку з тим, що рішення суду першої інстанції не обгрунтоване та не відповідає обставинам справи .

При ухвалені рішення судом першої інстанції не взято до уваги, що на підприємстві ВАТ «КЗРК» відбувалася зміна, структури заробітної плати без збільшення фонду споживання та не дана належна оцінка економічному обґрунтуванню застосування або не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів, судом неправомірно задоволені позовні вимоги позивача в частині стягнення компенсації за несвоєчасно виплачені суми відшкодування шкоди, також судом стягнуто заборгованість щомісячних платежів відшкодування шкоди за термін, що перевищує термін позовної давності.

В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду і направленням справи на новий розгляд в той самий суд в іншому складі, оскільки суд порушені норми матеріального права .Зокрема на думку скаржника, суд необгрунтовано відкорегував суми відшкодування шкоди на коефіцієнти росту тарифних ставок, окладів, а не на коефіцієнти фактичного росту заробітної плати, не давши належної оцінки економічному обґрунтуванню застосування або не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів. Суд безпідставно залучив Відділення Фонду до участі по справі як відповідача, а не третьої особи.

Суд необгрунтовано послався на п. 28 Правил відшкодування шкоди..., та збільшив відшкодування шкоди з 1.01. 1996 року на коефіцієнт росту тарифних ставок і окладів 2,5 і з 1.06. 1997 року на К - 1,25, порушивши норму матеріального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, в зв'язку з тим, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ВАТ «КЗРК» та ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, апеляційна скарга Відділення Фонду підлягає задоволенню за таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що позивачу не застосовувались коефіцієнти підвищення ставок, посадових окладів по ВАТ «КЗРК», у зв'язку з чим виникла заборгованість по щомісячним відшкодуванням шкоди. Однак з таким висновком погодитись неможливо, так як він зроблений на неповно досліджених обставинах по справі.

Згідно пункту 41 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (далі Правила) якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.

Згідно роз'яснень Верховного Суду України у пункті 22 Постанови Пленуму від 27.03. 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» де зазначено, що виплати призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Однак всупереч зазначених правил суд стягнув недоплачені виплати за весь період з 1.01.1996року.

Крім того, відповідно до пункту 28 Правил перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.

Вирішуючи спір суд не звернув уваги на зазначене положення й не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунок на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу встановлені обмеження.

В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. 303,307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», ОСОБА_1 задовольнити частково, апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рога від 1 березня 2006 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.