АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа №2033/202043/2012
Провадження №22-ц/2090/7260/2012р. Головуючий 1 інст.- Бондарева І.В.
категорія -визнання права власності Доповідач - Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 грудня 2012 року
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Пономаренко Ю. А.
суддів - Черкасова В.В., Кукліної Н.О
при секретарі: Гуренко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2012 року по цивільній справі за позовом за позовом заступника військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування службовим приміщенням, виселення та зняття з реєстрації, треті особи: Служба у справах дітей Фрунзенського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціального захисту населення Харківської міської ради
ВСТАНОВИЛА:
20.03.2012 р. заступник військового прокурора Харківського гарнізону, діючи в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова, звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання такими, що втратили право користування службовим приміщенням, виселення їх без надання іншого житлового приміщення та зняття з реєстрації, вказуючи, що 08.09.2010 р. ОСОБА_1 разом з членами сім'ї (він, дружина, донька, син, мати) на підставі службового ордеру № 490 був забезпечений житлом в АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову зазначав, що 14.11.2011 р. наказом начальника квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова № 147 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас в зв'язку із закінченням строку контракту. 20.02.2003 р. ОСОБА_1 отримав постійне житло на склад сім'ї 4 особи за адресою: АДРЕСА_2, яка до Криворізької КЕЧ району не здана. За вказаною адресою зареєстрована ОСОБА_4, яка приватизувала надану відповідачу квартиру. Враховуючи, що ОСОБА_1 припинив трудові відносини з КЕВ м.Харкова, то відпала необхідність у забезпеченні його службовим житлом за місцем проходження військової служби. Зазначає, що постійним житлом ОСОБА_1 забезпечений з 2003 р. у м.Кривий Ріг, і таким чином, скористався правом на одноразове отримання постійного житла за рахунок Міністерства Оборони України, тому відповідач підлягає виселенню із службового житлового приміщення разом із сім'єю.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2012 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, такими, що втратили право користування службовим жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, та зняти їх з реєстрації за вказаною адресою. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, із службового жилого приміщення за вказаною адресою без надання іншого житлового приміщення. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 107,3 грн., у рівних частках , тобто по 35 грн. 77 коп. з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 поставлене питання про зміну рішення суду в частині задоволення позову заступника військового прокурора Харківського гарнізону відносно нього та неповнолітньої доньки ОСОБА_6 та відмови в задоволенні позову про визнання такими, що втратили право на користування спірним службовим жилим приміщенням без надання іншого
житлового приміщення, зняття с реєстрації за вказаною адресою та виселення його та неповнолітньої доньки ОСОБА_5
Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд 1 інстанції частково задовольняючи позовні вимоги обгрунтовано виходив з того, що оскільки ОСОБА_7 припинив трудові стосунки з КЕВ м.Харкова, де пропрацював менше 10 років, не є пенсіонером за віком, постійним житлом ОСОБА_1 забезпечений з 2003 р. у м.Кривий Ріг, незалежно від причин вибуття вказаної квартири з його володіння чи користування, то він підлягає виселенню разом із членами його родини- ОСОБА_3., ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_5, крім відповідачки ОСОБА_4, оскільки остання в спірній квартирі не мешкає і не зареєстрована.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду 1 інстанції, оскільки такі висновки суду першої інстанції є правильними, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.
Матеріали справи містять дані про те, що 20.02.2003 р. ОСОБА_1 на склад сім'ї 4 особи (він, дружина, донька, син) отримав постійне житло - трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2.
07.05.2007 р. ОСОБА_1 звільнений від посади головного інженера - заступника начальника Криворізької КЕЧ та призначений заступником начальника відділу - головним інженером КЕВ м. Харкова.
Судом першої інстанції при розгляді справи вірно встановлено, що 03.04.2009 р. ОСОБА_1 зобов'язався при отриманні квартири АДРЕСА_1 здати квартиру за адресою: АДРЕСА_2, проте не здав її.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що постійним житлом ОСОБА_1 за рахунок Міністерства оборони України забезпечений з 2003 року у м. Кривий Ріг, який скористався правом на одноразове отримання постійного житла за рахунок Міністерства оборони України.
09.04.2009 р. між КЕВ м.Харкова та ОСОБА_7 був укладений Договір найму службового приміщення військовослужбовцями, які не здали постійне житло за попереднім місцем служби. Згідно змісту вказаного договору, адресою постійного житла, що утримує ОСОБА_1, вказана: АДРЕСА_2, та зазначено, що в цій квартирі на підставі реєстрації залишилася проживати ОСОБА_4 (мати), а спірне житло надається ОСОБА_1 та членам його сім'ї (син, донька, дружина) у користування на час проходження військової служби у Харківському гарнізоні.
З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 рішенням виконкому Фрунзенської районної у м.Харкові ради № 92/2 від 17.08.10 р. включена до числа службової житлової площі КЕВ м. Харкова Міністерства оборони України.
Пунктом 2.1 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України № 577, яка діяла на той час, військовослужбовцям та членам їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності у них за місцем проходження служби житла надаються службові житлові приміщення. Службове житлове приміщення надається на час виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби.
Судова колегія погоджується з висновками суду 1 інстанції про те, що 8 вересня 2010р. підполковник ОСОБА_1 разом з членами сім'ї (він, дружина, син, неповнолітня дочка, мати) на підставі службового ордеру № 490 серії 10 був забезпечений службовим житлом в АДРЕСА_1. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції, що ОСОБА_1 разом з членами його сім'ї правомірно на час проходження військової служби в КЕВ м.Харкова був забезпечений службовим житлом.
14.11.2011 року наказом начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова № 147 відповідно до ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»ОСОБА_7 звільнено з військової служби у запас в зв'язку із закінченням строку контракту.
Відповідно до ст.124 ЖК робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання. Такі жилі приміщення надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби.
Аналогічні положення містяться в пункті 1.5 Інструкції «Про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень» якою передбачено, що забезпечення за рахунок Міністерства оборони України військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб.
Суд 1 інстанціїї дійшов обгрунтованого висновку, що ОСОБА_1 у відповідності до ст.124 ЖК України припинив трудові відносини з КЕВ м. Харкова, тобто відпала необхідність в забезпеченні службовим житлом за місцем проходження військової служби і тому є підстави для виселення його із службового приміщення..
Посилання апелянта на ту обставину, що оскільки він є батьком одинаком, який виховує неповнолітню дочку, а тому не може бути виселений із житла без надання іншого житлового пиміщення не обгрунтовані, оскільки неповнолітня донька ОСОБА_5 має матір - ОСОБА_2, відносно якої відсутне рішення суду про позбавлення батьківских прав та відсутнє рішення про встановлення місця проживання дитини разом з батьком.
Крім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неможливості виселення відповідачів із службового приміщення без надання іншого житлового приміщення з підстав знаходження на військовій службі у Збройних Силах України понад 10 років, оскільки 07.05.2007 р. ОСОБА_1 звільнений з посади головного інженера - заступника начальника Криворізької КЕЧ та призначений заступником начальника відділу - головним інженером КЕВ м.Харкова за контрактом, строк якого скінчився 14.11.2011 р.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст. 307, 308, п.1 ч.1 313, 314, 315, 317, 319,324 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді -