_______ АПЕЛЯЩЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ______
Справа 22ц-11128\2006 Головуючий в 1 інстанції Остапенко В.О.
Категорія 23(ІІІ) Доповідач Барильська А.П.
РІШЕННЯ Іменем України
2006 року жовтня 12 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: судді Барильської А.П.
суддів Ляховської І.Є., Соколан Н.О.
при секретарі Куреденко О.П.
за участю: позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 17 лютого 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної затопленням квартири,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачки про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої затопленням квартири і просила суд стягнути з відповідачки 1087 грн. 32 коп. завданої матеріальної шкоди, внаслідок затоплення квартири, 399.20грн. за пошкодження майна, 228.10грн.- за придбання будівельних матеріалів, за проведення експертизи 250грн; за складання акту НОМЕР_1 120 грн., за ремонт телевізора 25.50грн.; 60 грн. за ремонт пилососа "Ракета"; 5000 грн. спричиненої позивачці моральної шкоди; та сплачене нею державне мито 68грн..
В подальшому доповнила позовні вимоги і просила суд стягнути також на її користь з відповідачки 809 грн. матеріальної шкоди, затраченої нею на придбання краски та виконання робіт по покраскі вікон, дверей, батарей, підвіконників, придбання клею.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 17 лютого 2006 року позов задоволений частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріального збитку, заподіяного затопленням квартири стягнуто 1297грн.23коп., у рахунок відшкодування моральної шкоди- 600грн.; 335грн.- у рахунок оплати за проведення експертизи; 68грн. - у рахунок сплаченого державного мита. З ОСОБА_1 на користь держави стягнуто 51 грн. державного мита. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду, і ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Суд не врахував, що позивачка просила стягнути з відповідачки 1087.32 грн. у рахунок відшкодування матеріального збитку згідно висновків будівельно-технічної експертизи від 08.06.2004р. за НОМЕР_2. Крім того, позивачка просила стягнути 399.20грню. за проведення експертизи торгово-промисловою палатою від 21 травня 2004 року за НОМЕР_1., а також позивачка просила стягнути 809 грн. на придбання краски, але суд не звернув на це ніякої уваги. Крім того, суд не врахував ступінь моральних страждань.Суд не взяв до уваги надані позивачкою докази по справі. Висновки суду не відповідають обставинам справи.
ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу і просила скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Суд не врахував, що позивачка просила стягнути з відповідачки 1087.32 грн. у рахунок відшкодування матеріального збитку згідно висновків будівельно-технічної експертизи від 08.06.2004р. за НОМЕР_2. Крім того, позивачка просила стягнути 399.20грню. за проведення експертизи торгово-промисловою палатою від 21 травня 2004 року за НОМЕР_1., а також позивачка просила стягнути 809 грн. на придбання краски, але суд не звернув на це ніякої уваги. Крім того, суд не врахував ступінь моральних страждань.Суд не взяв до уваги надані позивачкою докази по справі. Висновки суду не відповідають обставинам справи.
ОСОБА_2. та її представник ОСОБА_3 ( кожен окремо), заперечували проти апеляційної скарги, вважають, що рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права і просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду- залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в вересні 2003 року відповідачкою ОСОБА_2., яка є власницею квартири АДРЕСА_1 була затоплена квартира позивачки АДРЕСА_2.
Згідно висновку судової будівельно- технічної експертизи від 21.11.2005 року НОМЕР_3, проведеного експертом Куча Н.К. відповідно до ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 17.10.2005 року, дійсна вартість матеріальної шкоди, спричиненої затопленням квартири АДРЕСА_2 складає 1297грн. 23 коп..
За таких обставин, колегія судців вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з вини відповідачки була затоплена квартира, яка належить позивачки і при визначені розміру матеріальної шкоди, взяв до уваги висновок судової будівельно- технічної експертизи від 21.11.2005 року НОМЕР_3. Однак, при визначені розміру спричиненої позивачці матеріальної шкоди внаслідок затоплення її квартири, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 11 ЦПК України, відповідно до якої, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вийшов за межі позовних вимог і стягнув на користь позивачки з відповідачки 1297грн.23коп., не взявши до уваги, що позивачкою заявлені в цій частині позовні вимоги про стягнення на її користь з відповідачки матеріальної шкоди внаслідок затоплення в розмірі 1087грн.32 коп..
За таких обставин, колегія судців вважає за необхідне змінити рішення суду в частині стягнення на користь позивачки з відповідачки матеріальної шкоди, завданої позивачці внаслідок затоплення її квартири з 1297.23грн. до 1087 грн. 32 коп. в межах заявлених позовних вимог.
Доводи позивачки, викладені в апеляційній скарзі в тій частині, що суд не взяв до уваги, що позивачка просила стягнути 399.20грню. за проведення експертизи торгово-промисловою палатою від 21 травня 2004 року за НОМЕР_1., а також просила стягнути 809 грн. на придбання краски, є безпідставними і спростовуються матеріалами справи і висновками суду і зводяться до незгоди з висновками суду.
Вирішуючи спір в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та дійшов правильного висновку про те, що з вини ОСОБА_2. позивачці ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, оскільки вона є одинокою людиною похилого віку, учасником Великої Вітчизняної війни, перебуває на диспансерному обліку в онкодиспансері, і внаслідок затоплення квартири з вини відповідачки позивачка вимушена була мешкати в своїй пошкодженій квартирі в умовах дискомфорту. Суд правильно встановив наявність протиправної поведінки відповідачки та наявність причинного зв"язку між спричиненою позивачці шкодою та неправомірною поведінкою позивачки.
Однак, колегія судців вважає, що розмір моральної шкоди судом занижений і визначений без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
Суд першої інстанції, при постановлені рішення не врахував ступінь моральних страждань позивачки, оскільки вона є людиною похилого віку, суттєвість змін в її життєвих стосунках, не врахував тривалість проживання позивачки у пошкодженій квартирі з урахуванням стану ї здоров"я, принцип розумності і справедливості, обсяг заподіяних моральних страждань, істотних вимушених змін у її життєвих стосунках.
За таких обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер спричиненої моральної шкоди, і пов"язані з нею фізичні і моральні страждання позивачки, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивачки, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, збільшивши розмір стягнутої моральної шкоди з відповідачки на користь позивачки з 600 грн. до 1 000 грн..
При вирішенні питання про стягнення з позивачки державного мита в розмірі 51 грн., як несплаченого за подану до суду додаткову уточнену позовну заяву від 03.02.3006 року, суд не врахував, що відповідно до ст.З ч.І п. "а" Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ставка державного мита із позовних заяв встановлена в розмірі відсотку ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і сплачене позивачкою при подачі позову в повному обсязі, у зв"язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне виключити з резолютивної частини рішення суду вказівку про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави держмита в розмірі 51 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -