АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ__________
Справа № 22ц-11367/2006р. Головуючий в 1-й інстанції- Грищенко Н.М.
Категорія-21(3) Доповідач- Барильська А.П.
Р І Ш EH H Я Іменем України
2006 року жовтня 12 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровскої області в складі:
головуючого: судді - Барильської А.П.,
суддів- Соколан Н.О., Ляховської І.Є.
при секретарі - Куреденко О.П.,
за участю : представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі -Семанюк Лариси Петрівни, позивача ОСОБА_1 та його представника- ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 31 січня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
05.12.2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі і просив стягнути на його користь з відповідача 35 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 31 січня 2006 року позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди , заподіяної при виконанні трудових обов'язків, задоволено частково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 21000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки судом застосовано норму, яка не поширюється на вказані правовідносини і відповідно неправильно встановлено розмір відшкодування; порушено норми процесуального права; неповно встановлені обставини, які мають значення для справи. Суд неправильно керувався ст. 34 Закону України" Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності"; відмовивши відповідачу в задоволенні клопотання про призначення МСЕК для встановлення факту спричинення моральної шкоди, суд порушив принцип змагальності сторін.
Крім того, судом не взято до уваги, що на підставі ст. 77 Закону України « Про державний бюджет на 2006 рік» з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту «е» пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов"зкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності».
Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі -Семанюк Л.П. підтримала апеляційну скаргу і просила скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову у зв"язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права.
Позивач ОСОБА_1 та його представник- ОСОБА_2., ( кожен окремо), заперечували проти апеляційної скарги, вважають, що рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права і просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду- залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач на протязі тривалого часу працював в підземних умовах, діях шкідливих чинників виробництва . Висновком МСЕК від 09. 08.2001 року позивачу первинно встановлено 30 % втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням та третю групу інвалідності.
Висновком МСЕК від 07.08.2002 року позивачу встановлено 25 % втрати працездатності безстроково.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні. Позивачу протипоказана фізична праця, він обмежений в пересуванні, роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп\2004р. відповідно до якого, громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Доводи відповідача про те, що суд не врахував, що на підставі ст. 77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту "е" пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності" є безпідставними, оскільки позивачу втрата професійної працездатності вперше встановлена висновком МСЕК від 09.08.2001 року, тобто правовідносини сторін виникли за чинності зазначених норм цього Закону. Доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що суд неправильно керувався ст. 34 Закону України" Про загальнообов'язкове державне соціал9ьне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності"; а також про те, що відмовивши відповідачу в задоволенні клопотання про призначення МСЕК для встановлення факту спричинення моральної шкоди, суд порушив принцип змагальності сторін є безпідставними і висновків суду не спростовують.
Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при постановлені рішення не врахував, що вперше позивачу встановлено 30% втрати працездатності, висновком МСЕК від 07.08.2002 року позивачу повторно встановлено 25% втрати професійної працездатності повторно, безстроково. Суд також не врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.
За таких обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманого позивачем професійного захворювання, і пов"язані з ним фізичні і моральні страждання позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 21000 грн. до 12000грн.. В іншій частині рішення відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303,307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити частково.
Змінити рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 31 січня 2006 p., зменшивши суму відшкодування моральної шкоди, стягнуту з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1, з 21000грн. до 12 000 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Судді: