АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц - 5481 Головуючий в 1 інстанції - Мороз В.П.
Категорія - 54 Доповідач - Кузнецов В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2006 года Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Калиновського А.Б.
суддів - Григорченко ЕЛ., Кузнецов В.О.
при секретарі - Журавель Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Індустріального районного суду М.Дніпропетровська від 26 червня 2006 року по справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи Індустріальний виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, Шоста державна нотаріальна контора м. Дніпропетровська, про встановлення факту проживання однією сім'єю , -
ВСТАНОВИЛА.
В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що з ОСОБА_2 вони проживали однією сім'єю з 1985 року до його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1. У 1985 році з її відома останній був прописаний в квартирі де вона проживала. У грудні 1999 року вони отримали свідоцтво про право власності на житло на АДРЕСА_1у м. Дніпропетровську. Після смерті ОСОБА_2 вона зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено в видачі свідоцтва.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2006 року у задоволені вимог було відмовлено .
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду з передачею справи на новий розгляд, мотивуючи тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, заявлених вимог в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.
В судовому засіданні було встановлено, що згідно рішення виконкому Індустріальної районної ради народних депутатів НОМЕР_1 лицевий рахунок на АДРЕСА_1у м. Дніпропетровську був відкритий на ОСОБА_1(а.с. 7 ). З 1986 року заявниця стала проживати з ОСОБА_2однією сім'єю без реєстрації шлюбу. 15 грудня 1986 року ОСОБА_2 зі згоди заявниці був зареєстрований за вищевказаною адресою в якості співмешканця ( а.с. 9 ). 10 грудня 1999 року вони разом приватизували квартиру і їм було видано свідоцтво про право власності на житло ( а.с. 14 ). 22 жовтня 1998 року заявниця оформила заповіт на ім'я ОСОБА_2 відносно земельної ділянки НОМЕР_2 в садівничому товаристві " Металург " ( а.с. 10 ). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер ( а.с. 11 ). Після його смерті заявниця зверталася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва їй було відмовлено ( а.с. 6 ). Факт проживання заявниці і ОСОБА_2 однією сім'єю підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4..
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 256 ЩЖ України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Встановлення цього факту заявниці необхідне для вирішення питання про прийняття спадщини.
Діючий ЦК України вступив в законну силу з 01 січня 2004 року. Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Зазначена норма матеріального права не може поширюватися на правовідносини які мали місце до 01 січня 2004 року В суді безспірно встановлено, що з 1985 року і до дня смерті заявниця і ОСОБА_2 проживали однією сім'єю. Однак проживання однією сім'єю до 01.01.2004 року не породжує для заявниці права для прийняття спадщини після умерлого ОСОБА_2. Після 01.01.2004 року строк проживання однією сім'єю становить менше двох років. За таких обставин суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої шстанції ухвалив законне рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відсутні підстави для направлення справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303,307,309,313-315 ЦПКУкраїни, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2006 року залишити без змін.