Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/3580/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Поліщук В.В.

Спори про право власності та інші речові права Доповідач Кривохижа В. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

25.12.2012 Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої: Кривохижі В.І.

Суддів: Голованя А.М.

Черниш Т.В. при секретарі Дімановій Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Гайворонського районного суду від 6 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року Демедюк Iрина Вікторівна звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування.

Зазначала, що з 1996 року вона проживала однією с1м'єю з ОСОБА_7, а у серпні 2011 року зареєстрували шлюб. Під час їхнього сумісного проживання у них народився син - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті тяжкої хвороби її чоловік ОСОБА_7 помер. Після його смерт1 залишилось спадкове майно, в тому числі домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом на 1/2 цього домоволодіння є вона, як та із подружжя, яка його пережила, їхній сп1льний неповнол1тній син - ОСОБА_8, повнолітній син від іншого шлюбу - ОСОБА_4, батько спадкодавця - ОСОБА_5, мати - ОСОБА_6

Оскільки ОСОБА_7 тяжко хворів та тривалий час перебував на лікуванні, був визнаний непрацездатним та таким, що потребував постійного стороннього догляду, отримавши посвідчення інваліда 1 групи, вона самостійно доглядала його та утримувала. Однак ОСОБА_4 будь - якої допомоги батькові не надавав, навіть не цікавився станом його здоров'я, навідавшись до нього лише один раз, хоча мав можливість це зробити. Аналогічним чином поводились батьки ОСОБА_7, які нi матер1ально1, нi будь-якої іншої допомоги на його утримання не надавали та ним не опікувались, маючи реальну можливість це зробити, хоча зрідка навідувались. Тому на підставі ст.1224 ЦК України вона і просила відповідачів усунути від права на спадкування за законом на підставі рішення суду, як спадкоємців які ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві, який перебував у безпорадному стані через тяжку хворобу.

Рішенням Гайворонського районного суду від 6 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд дійшов висновку, що позивач не довела факт, що відповідачі умисно ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві, та що вони мали матеріальну та фізичну змогу надавати допомогу.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду через невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, зокрема, що первісні вимоги були заявлені щодо усунення від права на спадкування на 1/10 частину домоволодіння, а уточнені вимоги заявлені про усунення від права на спадкування щодо всього спадкового майна. Проте суд не звернув на це уваги. При цьому суд не врахував, що ОСОБА_4 мав змогу відвідувати хворого спадкодавця, надавати йому підтримку та допомогу, не перевірив обставину щодо утримання ОСОБА_4 його матір»ю, розмір її заробітків та їх достатність для його утримання.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідачі посилались, зокрема, на те, що батьки спадкодавця є пенсіонери, непрацездатні і самі потребують допомоги, умисно не ухилялись від надання допомоги спадкодавцеві, а навпаки, по мірі можливості надавали кошти на придбання ліків, допомагали продуктами харчування; син спадкодавця був безробітнім і знаходився на утриманні матері, оскільки навчався, та навідував батька, а не надавав матеріальної допомоги, оскільки не мав можливості, а не умисно ухилявся. Крім того, батько був у важкому психологічному стані, що він його не впізнавав.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про одержання судових повісток (а.с. 123-125), в судове засідання апеляційного суду не з"явились, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з таких підстав.

Відповідно до ч.5 ст.1224 за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Пленум Верховного Суду України у п.6 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз»яснив, що правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України (далі - СК). Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Правило частини п»ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов»язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилалась на те, що відповідачі не надавали спадкодавцеві допомоги, який через свою хворобу та безпорадний стан потребував її.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, до Гайворонської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини подали його дружина ОСОБА_3, син від першого шлюбу ОСОБА_4 та батьки ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с.4, 5, 36-38).

Також встановлено і підтверджується матеріалами справи, що відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_5, батьки спадкодавця, є пенсіонери, непрацездатні i caмi потребують допомоги, хоча і надавали кошти на придбання ліків, допомагали продуктами харчування, чого не заперечувала позивач, а в1дпов1дач ОСОБА_4 в період хвороби спадкодавця не працював, був безробітним i знаходився на утриманні матері, оскільки навчався (а.с.58,59,66-73).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 показали, що допомогу в лікуванні ОСОБА_7 надавав колектив, де він працював, вони та інші особи (а.с.78,79).

Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст.1224 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем факту, що відповідачі умисно ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві, та що вони мали матеріальну та фізичну змогу надавати допомогу.

А відтак суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для усунення відповідачів від права на спадкування.

Тому безпідставними є доводи скарги в цій частині, які не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції, вони були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка. Докази, в тому числі і письмові, оцінені судом відповідно до вимог ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України. Інші доводи скарги з цього приводу також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права в цій частині, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Однак, відмовляючи у задоволенні позову, суд не звернув уваги на те, що 7 та 30 серпня 2012 року позивачем уточнені позовні вимоги, якими вона просила усунути відповідачів від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, які прийняті судом (а.с.24, 44).

Матеріалами справи підтверджується, що підстави для усунення відповідачів від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 відсутні.

Будь-яких переконливих і безспірних доказів на підтвердження обставин, з якими як з юридичним фактом пов»язувались правові вимоги, позивачем не надано, не містять їх і матеріали справи, а обставини, на які позивач посилалась, не є достатніми для висновку про наявність цивільно-правових підстав для усунення відповідачів від права на спадкування за законом.

Враховуючи викладене, що суд неповно з»ясував обставини, що мають значення для справи, відповідно до ст.309 ЦПК України у зв»язку з порушенням норм процесуального права, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Гайворонського районного суду від 6 листопада 2012 року змінити.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча:

Судді: