УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 0603/7044/12

Стаття ч.2 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року м.Житомир

головуючого - судді Прокопчука С.М.

з участю - секретаря Бондарчук С.Б.

правопорушника ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_1 на постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 листопада 2012 року, -

в с т а н о в и в:

зазначеною постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого,-

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Згідно постанови суду, ОСОБА_1, 10 вересня 2012 о 01 год. 50 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, протягом року, керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Бердичеві по вул. К.Лібкнехта, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч. 2 КУпАП.

На постанову суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій він просить скасувати постанову суду, як винесену незаконно, а провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Рахує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, апелянт наголошує на тому, що протокол про адміністративне правопорушення був сфабрикований проти нього працівниками міліції, він його жодним чином не підписував, свої пояснення у протоколі він виклав під диктовку того ж працівника міліції. Також, наголошує на тому, що огляд на стан сп'яніння був проведений з порушеннями Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за №400/666 від 09.09.2009 р.. Залучені працівниками міліції свідки, під час його обстеження, на думку апелянта, є упередженими особами, а їх поясненням суд не дав належної оцінки. Окрім того, стверджує, що не підписував роздруківки результатів алкотесту та наполягає на тому, що всі підписи виконані від його імені не ним.

Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, та просили її задовольнити частково, відкликали своє клопотання про призначення дактилоскопічної експертизи, допитавши заявлених свідків, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, суд прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП та правомірно наклав стягнення, передбачене даною нормою закону.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП, підтверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії АБ2 №139469 від 10.09.2012 року, поясненнями правопорушника, викладеним у протоколі, про те, що він зобов'язується не керувати автомобілем, його автомобіль працівниками міліції поставлено по місцю проживання. Крім того, зі змісту протоколу вбачається що апелянт не заперечував проти результатів огляду на стан сп'яніння, не настоював на проведенні медичного обстеження в медичній установі. (а. с. 3);

- тестом на алкогольне сп'яніння №679 від 10.09.2012, який проводився за допомогою апарату газоаналізатора алкотестера № 6810 «Драгер ARBL - 0921» з позитивним результатом на стан сп'яніння - 0,28 промілє. (а. с. 2);

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які засвідчили проведення тесту на алкогольне сп'яніння ОСОБА_1 алкотестером «Драгер» та засвідчили результат цього тесту. (а. с. 4-5);

- постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.10.2012 р., згідно з якою ОСОБА_1 раніше притягався до адміністративної відповідальності за вчинення 03.09.2012 року, правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

Окрім того, інспектор ДПС взводу супроводження ДПС УДАІ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_5, під час дачі пояснень в апеляційному суді, підтвердив, як і при яких обставинах 10 вересня 2012 року ОСОБА_1 було вчинене адміністративне правопорушення, заперечень зі сторони ОСОБА_1 проти обстеження на стан алкогольного сп'яніння з застосуванням апарату газоаналізатора алкотестера «Драгер» не поступило, він не наполягав на його освідуванні в медичній установі, погодився з результатами тесту, своє погодження засвідчив підписами.

Також, в ході апеляційної перевірки під час огляду правозастосовчих документів газоаналізатора алкотестера № 6810 «Драгер ARBL - 0921» встановлено те, що зазначений прилад має, як свідоцтво про державну реєстрацію спеціального технічного засобу, так і відповідає всім технічним вимогам відповідно до свідоцтва про його перевірку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив, що водій ОСОБА_1 працівниками ДАІ був освідуваний на предмет алкогольного сп'яніння з застосуванням спеціального технічного приладу алкотестера і прилад показав, що у ОСОБА_1 є ознаки сп'яніння більше допустимої норми, при цьому він не заперечував проти того, що було встановлено алкотестером, не наполягав на проведенні медичного обстеження.

Таким чином, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1, доводи невинності у вчиненому адміністративному правопорушенні, спростовуються як матеріалами справи так і встановленими доказами в судовому засіданні та не можуть бути прийняті до уваги, так як він не надав в ході апеляційної перевірки переконливих доказів своєї невинуватості, а його доводи про те, що він не ставив підписи в протоколі про адміністративне правопорушення та в роздруківці результатів освідування, виданій спеціальним технічним засобом «Драгер», на предмет алкогольного сп'яніння, а поставив хтось інший, апеляційний суд розцінює ці доводи, як його спосіб захисту, які є надуманими та безпідставними.

Окрім того, апеляційний суд вважає, що стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на два роки, накладене на ОСОБА_1 з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Тобто, постановлене рішення є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його скасування немає.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП України, -

п о с т а н о в и в:

апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 листопада 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя :