УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 0609/1-499/2012

Стаття ст. 185 ч. 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Прокопчука С.М.

суддів: Ляшука В.В., Заліщука М.С.

з участю:

прокурора Сидоренко О.П.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 27 вересня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, одруженого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, з середньою освітою, працюючого експедитором ТОВ «Харч-Пак», раніше судимого: - 24 червня 2011 року Богунським районним судом м. Житомира за ст. 186 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 3 роки,-

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 24 червня 2011 року, та остаточно призначене покарання - п'ять років три місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Строк покарання обраховано з часу взяття засудженого під варту.

Речові докази по справі картку банку «Аваль» - передано потерпілому за належністю, роздруківку руху коштів по банківському рахунку потерпілого - залишено в матеріалах справи.

Арешт на майно засудженого, накладений постановою слідчого СВ Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області від 14 липня 2012 року, скасовано.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, будучи засудженим 24 червня 2011 року Богунським районним судом м. Житомира за ст. 186 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 3 роки, під час випробувального терміну скоїв новий умисний злочин.

Так, 22 червня 2012 року близько 17 години, ОСОБА_1, перебував в роздягальні ТОВ «Інформ-Граніт», що по вул. Баранова 127(а) в м. Житомирі, де в цей час, в нього виник злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, а саме пластикової картки банку «Аваль», яка належить гр. ОСОБА_2.

Реалізуючи свій злочинний умисел. ОСОБА_1 в цей же день та час, скориставшись тим, що в роздягальні нікого, окрім нього не було, та за його злочинними діями ніхто не спостерігає, непомітно для оточуючих взяв з кишені футболки, яка належить ОСОБА_2 пластикову картку банку «Аваль» № НОМЕР_1 і вийшов з нею з приміщення роздягальні, з якої в подальшому 23.06.2012 року в період часу з 13 год. 24 хв. по 13 год. 30 хв. перебуваючи біля банкомату «Аваль», що по вул. Корольова 44 в м. Житомирі зняв грошові кошти у сумі 8 000 грн. і таким чином таємно, повторно викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_2, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В апеляції ОСОБА_1 просить змінити вирок суду першої інстанції в зв'язку з невідповідністю призначеного йому покарання в наслідок суворості та звільнити його від відбування покарання з випробуванням. В обґрунтування своєї апеляційної вимоги наводить те, що щиро кається і визнає свою вину, відшкодував потерпілому завдані злочином збитки та на даний час офіційно працевлаштований. Одночасно гарантує в подальшому не порушувати закони України.

В запереченнях на апеляцію засудженого, прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить відмовити в задоволенні апеляції ОСОБА_1, а вирок суду щодо нього залишити без змін. В обґрунтування наводить те, що останній вчинив зазначений злочин в період іспитового строку встановленого попереднім вироком Богунського районного суду від 24.06.2011 року, що на думку прокурора, свідчить про небажання ОСОБА_1 ставати на шлях виправлення.

Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого ОСОБА_1 в підтримку своєї апеляції, надавши йому слово в судових дебатах і останньому слові, прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляції ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляції, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 365 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується ретельно дослідженими в судовому засіданні доказами, які повністю узгоджуються з матеріалами справи, речовими доказами, яким суд дав належну оцінку, є обґрунтованим та ніким із можливих апелянтів не оскаржується.

Протиправні дії засудженого ОСОБА_1 за ст. 185 ч.2 КК України, судом першої інстанції кваліфіковані правильно.

При призначенні покарання засудженому, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до норм ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Зокрема, до обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, судом віднесено повне визнання ним вини, щире розкаяння у вчиненому, явку з повинною та повне відшкодування завданої злочином шкоди. Обставин, що обтяжують покарання останньому, судом не встановлено.

Належним чином оцінені судом характеризуючі дані про особу засудженого, а саме те, що він раніше був притягнутий до кримінальної відповідальності, його позитивну характеристику за місцем проживання, має місце роботи та має на утриманні неповнолітню дитину.

Тобто, при призначенні покарання судом першої інстанції враховані всі ті обставини, на які посилаються засуджений ОСОБА_1 у своїй апеляції.

Окрім того, враховано судом і те, що ОСОБА_1 вчинив зазначений злочин в період іспитового строку, встановленого вироком Богунського районного суду м. Житомира від 24 червня 2011 року за ст. 186 ч. 2 КК України, за яким він засуджений до 5 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.

Згідно до вимог ст. 71 ч. 1 КК України, «якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання, призначеного за попереднім вироком».

З урахуванням вищенаведених вимог законодавства, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно частково приєднав покарання засудженому за ст. 185 ч. 2 КК України до призначеного йому покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 24 червня 2011 року.

Призначене покарання ОСОБА_1, який належних висновків для себе не зробив, не став на шлях виправлення та знову вчинив умисний злочин, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Істотних порушень кримінально - процесуального закону, які могли б бути безумовною підставою для зміни або скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Беручи до уваги вищенаведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 27 вересня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Судді :