УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 0609/1-48/2012

Стаття ч. 2 ст.185,ч.2 ст.190, ч.2 ст.186

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Прокопчука С.М.

суддів: Заліщука М.С., Євстаф'євої Т.А.

з участю:

прокурора Селюченко І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 30 серпня 2012 року.

в с т а н о в и л а:

зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1., гр-на України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого:

- 05 січня 2006 року Богунським райсудом м. Житомира за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 12.12.2008 року згідно акта амністії на підставі постанови Богунського райсуду м. Житомира від 30 січня 2009 року,-

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч.2, 190 ч. 2, 186 ч. 2 КК України та призначено покарання:

- за ст. 185 ч. 2 КК України - три роки три місяці позбавлення волі;

- за ст. 190 ч. 2 КК України - три роки позбавлення волі;

- за ст. 186 ч. 2 КК України - чотири роки три місяці позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання - чотири роки три місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно засудженого до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обраховано з 07 липня 2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 893 грн. 00 коп. цивільного позову.

Стягнуто з засудженого на користь держави 2 082 грн. 72 коп. судових витрат за проведення судових експертиз.

Речові докази по справі передано потерпілим за належністю, письмові докази залишено при справі.

Арешт на майно засудженого, накладений органами досудового слідства на грошові кошти у сумі 120 грн. залишено без зміни.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 26 жовтня 2010 року близько 16 год., перебуваючи в кафе «Кабачок», що по вул. Перемоги 12, помітив раніше невідомого йому ОСОБА_2, відносно якого в цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_1 підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_2 й представившись працівником міліції, запропонував останньому прослідувати до приміщення Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області для перевірки його особи. У свою чергу ОСОБА_2, повіривши у дійсність намірів та законність вимог ОСОБА_1, на його пропозицію погодився і таким чином був введений останнім в оману. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пішли до Корольовського РВ, де, проходячи біля будинку № 2, що по вул. В. Бердичівській в м. Житомирі під час спільного спілкування ОСОБА_1, будучи впевненим, що ОСОБА_2 сприймає його як працівника міліції та вводячи останнього в оману, висловив вимогу щодо передачі йому також для перевірки належних ОСОБА_2 речей, а саме, мобільних телефонів «Соні - Еріксон С-510» і «Нокія 1280» та гаманця. Надану пропозицію ОСОБА_2 погодився та передав ОСОБА_1 вищевказані речі. Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману, ОСОБА_1, отримавши у такий спосіб вищевказані мобільні телефони та гаманець, підійшовши до приміщення Корольовського райвідділу міліції, який знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Новий Бульвар, 1, наказав ОСОБА_2 прослідувати в один із кабінетів райвідділу і коли останній зайшов до вищевказаного приміщення, то ОСОБА_1 з місця скоєнні злочину з майном втік.

Таким чином, гр. ОСОБА_1 шляхом обману ОСОБА_2 повторно заволодів майном останнього, а саме:

- мобільним телефоном марки «НОКІА 1280» в корпусі сірого кольору ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 245 гривень;

- сім-карткою мобільного оператора «Лайф», яка для потерпілого матеріальної цінності не представляє, на рахунку якої знаходились кошти для проведення телефонних розмов в сумі 7 гривень;

- мобільним телефоном марки «Соні Еріксон С-510» в корпусі білого кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 вартістю 1200 гривень;

- сім-карткою мобільного оператора «Діджус», яка для потерпілого матеріальної цінності не представляє, на рахунку якої знаходились кошти для проведення телефонних розмов в сумі 12 гривень;

- картою пам'яті об'ємом 2 ГБ вартістю 120 гривень;

- гаманцем вартістю 28 гривень в якому знаходились гроші в сумі 900 гривень, 4 студентські квитки, які для потерпілого матеріальної цінності не представляють, банківська картка «Приватбанку», яка для потерпілого матеріальної цінності не представляє, на рахунку якої знаходились кошти в сумі 409 гривень, які в подальшому ОСОБА_1 зняв, паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_2, ідентифікаційний код. та які для потерпілого матеріальної цінності не представляють, а всього на загальну суму 2 921 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальної коди на вищевказану суму.

Крім того, 11 вересня 2010 року близько 23 год. 40 хв. ОСОБА_1, знаходячись біля буд. № 4, що по вул. В. Бердичівській в м. Житомирі, помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_4 і в нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме мобільним телефоном останнього. В цей же день, час та місці ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, підійшов до ОСОБА_4 та під надуманим приводом, що йому необхідно зателефонувати, попросив мобільний телефон, не маючи про цьому наміру його повертати. ОСОБА_4, будучи переконаним у правдивості та щирості його намірів, передав ОСОБА_1 свій мобільний телефон «Samsung S5230», витягнувши перед цим з нього свою сім-карту. ОСОБА_1, отримавши у такий спосіб мобільний телефон, вставив у нього свою сім-карту та зробив вигляд, що комусь телефонує. В цей час ОСОБА_4 відволікся, а ОСОБА_1 тим часом, утримуючи при собі вказаний мобільний телефон, відійшов від ОСОБА_4 та загубився серед натовпу людей, тобто з місця скоєння злочину зник.

Таким чином. ОСОБА_1 шляхом обману, повторно заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_4, а саме: мобільним телефоном «Samsung S5230» вартістю 1500 грн., чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Крім цього, 12 вересня 2010 року близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_1, знаходячись біля буд № 2, що по вул. Київській в м. Житомирі, помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_5 і в нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме мобільним телефоном останнього. В цей же день, час та місці ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, підійшов до ОСОБА_5 та під надуманим приводом, що йому необхідно зателефонувати, попросив мобільний телефон, не маючи наміру його повертати. ОСОБА_5, будучи переконаним у правдивості та щирості його намірів, передав ОСОБА_1 свій мобільний телефон «LG GM-200». ОСОБА_1, отримавши у такий спосіб мобільний телефон, зробив вигляд, що набирає номер для дзвінка. В цей час ОСОБА_5 відволікся, а ОСОБА_1 тим часом, утримуючи при собі вказаний мобільний телефон, відійшов від ОСОБА_5 та загубився серед натовпу людей, тобто з місця скоєння злочину зник.

Таким чином. ОСОБА_1 шляхом обману, повторно заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_5, а саме;

- мобільним телефоном «LG GМ-200» вартістю 600 грн., в якому знаходилась сім - картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», яка матеріальної цінності не представляє та флеш-карта об'ємом 2 Гб вартістю 30 грн., а всього на загальну суму 630 гривень, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Також, 22 жовтня 2010 року близько 13 години ОСОБА_1, знаходячись поблизу будинку № 6, що по вул. Кибальчича в м. Житомирі, помітив раніше незнайомого йому неповнолітнього ОСОБА_6 і в нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме мобільним телефоном останнього. В цей же день, час та місці ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_6 та під надуманим приводом, що йому потрібно зателефонувати знайомому, попросив у нього мобільний телефон, не маючи при цьому намірів його повертати. ОСОБА_6, будучи переконаним у правдивості та щирості його намірів, передав ОСОБА_1 свій мобільний телефон «Nokia 5130». ОСОБА_1, отримавши в такий спосіб мобільний телефон, утримуючи його при собі та скориставшись тим, що ОСОБА_6 відволікся, відійшов за будинок та з місця скоєння злочину втік.

Таким чином. ОСОБА_1 шляхом обману, повторно заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_6, а саме;

- мобільним телефоном «Nokia 5130» вартістю 520 грн., в якому знаходилась сім - картка мобільного оператора «djuice» вартістю 25 грн., на рахунку якої були гроші для розмов в сумі 8 грн. та флеш-карта об'ємом 2 Гб. вартістю 70 грн., а всього на загальну суму 623 гривні, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Крім цього, 05 листопада 2010 року близько 14 години ОСОБА_1, знаходячись у відділі продажу телефонів, що розташований на третьому поверсі магазину «Дитячий світ», що по вул. І. Кочерги, 3 в м. Житомирі, побачив на одній із вітрин відділу по продажу мобільних телефонів та їх аксесуарів, мобільний телефон марки «Nokia 5530» і в нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. В цей же день, час та місці ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел та маючи у своєму користуванні аналогічний мобільний телефон, підійшов до власника вказаного відділу ОСОБА_7 та попросив показати йому мобільний телефон «Nokia 5530», який стояв на вітрині. ОСОБА_7, будучи переконаним в правдивості та щирості намірів покупця, попросив свого продавця-стажера ОСОБА_8 показати ОСОБА_1 вказаний мобільний телефон. В свою чергу ОСОБА_8 дістав з вітрини мобільний телефон «Nokia 5530» та передав його ОСОБА_1 Отримавши в такий спосіб мобільний телефон. ОСОБА_1, скориставшись тим, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відволіклись на інших відвідувачів відділу, непомітно провів заміну, поклавши отриманий телефон до своєї кишені, а з іншої дістав аналогічний телефон, що мав у своєму користуванні, заздалегідь знявши з нього задню панель. Далі ОСОБА_1, зробивши вигляд, що він оглянув мобільний телефон та не буде його купувати, маючи на меті не бути викритим, повернув ОСОБА_8 свій мобільний телефон, після чого, утримуючи при собі новий мобільний телефон, вийшов з відділу та з місця скоєння злочину зник.

Таким чином. ОСОБА_1 таємно, повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_7, а саме;

- мобільний телефон «Nokia 5530» вартістю 2000 грн., чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

12 листопада 2010 року близько 11 год. 40 хв. ОСОБА_1 знаходився в опіковому центрі Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського, що розташований по вул. Червоного Хреста, 3 в м. Житомирі. Проходячи по коридору вказаного центру. ОСОБА_1 побачив, що з палати № 7 вийшов раніше незнайомий ОСОБА_9, який пішов в сторону туалету, і в ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в разі відсутності в палаті сторонніх осіб. В цей же день, час та місці ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, шляхом вільного доступу, відкрив двері зайшов до палати №7, де побачив, що в ній нікого із хворих та медичного персоналу немає. Знаходячись у вказаній квартирі. ОСОБА_1 побачив мобільний телефон «Nokia Е - 65», який лежав на одній із тумбочок та вирішив його викрасти. Після цього ОСОБА_1 підійшов до тумбочки, забрав вказаний мобільний телефон, поклав до своєї кишені, вийшов із палати та з місця скоєння злочину зник.

Таким чином ОСОБА_1 повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_10, а саме:

- мобільний телефон «Nokia Е-65» вартістю 2400 грн. в якому знаходилась карточка оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 25 гри., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 76 гри., а всього на загальну суму 2 502 гривня, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

13 листопада 2010 року близько 13 год. 40 хв. ОСОБА_1 знаходився в коридорі кістково-гнійного відділення хірургії Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського, що розташована по вул. Червоного Хреста, 3 в м. Житомирі. Проходячи по коридору вказаного відділення, ОСОБА_1 побачив, що з палати № 2 вийшов раніше не знайомий чоловік, і в нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. В цей же день, час та місці ОСОБА_1 шляхом вільного доступу, відкривши двері, зайшов до вказаної палати, де побачив там раніше незнайомого ОСОБА_11 та під надуманим приводом, що йому потрібно зателефонувати батькам, щоб повідомити, що він поступає на лікування до кістково-гнійного відділення хірургії Житомирської обласної клінічної лікарні, попросив у нього мобільний телефон, не маючи наміру його повертати. При цьому ОСОБА_1 назвав номер мобільного телефону. ОСОБА_11, будучи переконаним у правдивості та щирості його намірів, набрав на своєму мобільному телефоні «Nokia 2600» вказаний номер та передав ОСОБА_1 Отримавши у такий спосіб мобільний телефон, ОСОБА_1, утримуючи його при собі, зробив вигляд, що з кимось розмовляє і направився до дверей. Впевнившись, що ОСОБА_11 в його діях нічого не підозрює, вийшов з палати та з місця вчинення злочину зник.

Таким чином. ОСОБА_1 шляхом обману повторно заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_11, а саме:

- мобільним телефоном «Nokia 2600» вартістю 500 грн., в якому знаходилась сім - картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якої були гроші для розмов в сумі 15 грн., а всього на загальну суму 540 грн., чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

17 листопада 2010 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1, знаходячись біля буд. № 96 по вул. Київській в м. Житомирі, зустрів свого знайомого ОСОБА_12 і в нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме мобільним телефоном останнього. В цей же день, час та місці ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, попросив ОСОБА_12 зайти до першого під'їзду вищевказаного будинку, начебто викликати дівчину, на що останній погодився. Знаходячись па другому поверсі першого під'їзду будинку № 96 по вул. Київській в м. Житомирі, ОСОБА_1 під надуманим приводом, що йому потрібно зателефонувати, попросив у ОСОБА_12 мобільний телефон, не маючи при цьому наміру його повертати. ОСОБА_12, будучи переконаним у правдивості та щирості його намірів, передав ОСОБА_1 свій мобільний телефон «Nokia 1661», витягнувши перед цим з нього сім-картку. ОСОБА_1, отримавши в такий спосіб мобільний телефон, вставив у нього свою сім-картку та під приводом здійснення телефонного дзвінка, вийшов на вулицю, де. утримуючи при собі мобільний телефон ОСОБА_13, з місця вчинення злочину втік.

Таким чином. ОСОБА_1 шляхом зловживання довірою повторно заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_12, а саме;

- мобільним телефоном «Nokia 1661» вартістю 300 грн., чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

21 листопада 2010 року близько 11 год. 15 хв. ОСОБА_1, знаходячись поблизу 3-го під'їзду буд № 72, що по вул. Київській в м. Житомирі, зустрів раніше не знайомого йому ОСОБА_14 і в нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону останнього. В цей же день, час та місці ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, під надуманим приводом попросив ОСОБА_14 викликати зі свого мобільного телефону автомобіль таксі. ОСОБА_14, будучи переконаним у правдивості та щирості його намірів, дістав із кишені свій мобільний телефон «Samsung М 3510», розблокував клавіатуру та став набирати номер телефону. Тим часом ОСОБА_1, побачивши вказаний мобільний телефон у руці ОСОБА_14, сказав останньому, що телефон є крадений і нібито належить його братові. Почувши вищевикладене. ОСОБА_14 заперечив даний факт, повідомивши, що телефон належить йому і що на вказаний телефон в нього є відповідні документи. Однак ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії. направлені на відкрите викрадення чужого майна, незважаючи на слова ОСОБА_14 вихопив з правої руки потерпілого мобільний телефон «Samsung М 3510». При цьому ОСОБА_1, утримуючи мобільний телефон у своїй правій руці та не маючи наміру його повертати, ще раз наголосив, що вказаний мобільний телефон є начебто краденим та запропонував ОСОБА_14 принести йому документи. ОСОБА_14 усвідомлюючи, що ОСОБА_1 не збирається повертати йому телефон, попросив повернути йому сім-картку. Виконуючи вказане прохання. ОСОБА_1 дістав із мобільного телефону сім-карту та передав її ОСОБА_14 Після цього ОСОБА_14 пішов у напрямку свого під'їзду за документами, а ОСОБА_1 тим часом, утримуючи при собі мобільний телефон, з місця скоєння злочину втік.

Таким чином ОСОБА_1 повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_14, а саме:

- мобільний телефон «Samsung М 3510» вартістю 1000 грн. чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

В апеляції ОСОБА_1, просить пом'якшити покарання призначене судом першої інстанції за вчиненні ним злочини. В обґрунтування своєї апеляційної вимоги наводить те, що щиро кається і визнає свою вину, та гарантує в подальшому не порушувати закони України.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, про відсутність підстав для задоволення апеляції ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляції засудженого, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується ретельно дослідженими в судовому засіданні доказами, що повністю узгоджуються з матеріалами справи, речовими доказами, яким суд дав належну оцінку, є обґрунтованим та ніким із можливих апелянтів не оскаржується.

Злочинні дії ОСОБА_1 за ст. ст. 185 ч.2, 190 ч. 2, 186 ч. 2 КК України, судом першої інстанції кваліфіковані правильно.

Окрім того, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначаючи покарання засудженому, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких відповідно до норм ст. 12 КК України, є тяжким, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, до обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, судом враховано повне визнання ним вини та щире розкаяння у вчиненому, а обставин, що обтяжують покарання останньому, судом не встановлено.

Судом, належним чином, оцінені дані, що характеризують ОСОБА_1, як особу, а саме те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності та відбував реальне покарання, його посередні характеристики за місцем проживання, те що він не працює, крім того, протягом тривалого часу переховувався від суду.

Тобто, судом першої інстанції, при призначенні покарання, враховані всі ті обставини, на які посилається засуджений ОСОБА_1 у своїй апеляції.

На думку колегії суддів призначене покарання ОСОБА_1 за вчинені злочини, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Істотних порушень кримінально - процесуального закону, які могли б бути безумовною підставою для зміни або скасування вироку місцевого суду, колегія суддів не вбачає.

Беручи до уваги вищенаведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, -

у х в а л и л а:

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 30 серпня 2012 року щодо ОСОБА_1 без змін.

Судді :