УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1755/2012Головуючий суду першої інстанції:Сич М.Ю.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Ломанова Л. О.

"26" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим міста Феодосіі у складі:

Головуючого суддіЛоманової Л.О.,

СуддівПритуленко О.В., Кустової І.В.

При секретаріМартиненко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції, третя особа - Залізничний відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, про зняття арешту та виключення майна з акту опису та арешту, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 18 жовтня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції про зняття арешту та виключення майна з акту опису та арешту.

Вимоги позову мотивовані тим, що у провадженні Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист № 2-2975/2010, виданий 24 грудня 2010 року Залізничним районним судом м. Львова, щодо стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошових коштів у розмірі 167672, 32 грн.

Відділом Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції за дорученням державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області, накладено арешт та складено акт опису й арешту на майно - земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та будинок, який розташований на даній земельній ділянці.

Позивач вважає, що арешт на зазначене нерухоме майно був накладений незаконно, оскільки у нього є інше майно, на яке може бути звернуто стягнення.

Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 18 жовтня 2012 року у позові ОСОБА_6 відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач просить суд скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким його позов задовольнити.

Апелянт вважає, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову суперечить матеріалам справи та вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області знаходиться виконавчий лист № 2-2975/2010, виданий Залізничим районним судом м. Львова 24 грудня 2010 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 167 672, 32 грн. (а.с. 114).

Постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 21 грудня 2011 року доручено відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції провести опис й арешт майна належного ОСОБА_6, а саме земельної ділянки (кадастровий номер 0111792300:14:001:0088) та нерухомого майна, розташованого на ній (а.с. 86-87).

1 березня 2012 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції за зазначеним дорученням накладено арешт та складено акт опису й арешту нерухомого майна - земельної ділянки (кадастровий номер 0111792300:14:001:0088), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та будинку, площею 530, 00 м2, розташованого на цій земельній ділянці (а.с. 29-30).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав, передбачених законом, для задоволення позову ОСОБА_6 про зняття у судовому порядку арешту та виключення майна з акту опису та арешту.

Такий висновок суду колегія суддів визнає обґрунтованим з таких підстав.

Так, статтею 319 ЦК України встановлені визначальні принципи здійснення права власності. Частиною 7 названої статті передбачена можливість обмеження чи припинення діяльності власника у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частина 2 статті 321 ЦК України також встановлює загальне правило, згідно з яким власник може бути позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Підстави та умови зняття арешту з майна визначені статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, частинами 1, 2 даної статті передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, звертаючись з наведеним позовом, посилається на порушення порядку накладення арешту, а саме порушення положень ч.5 ст.52, ч.3 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», які визначають загальний порядок звернення стягнення на майно боржника, зокрема, вважає позивач, не враховано право боржника запропонувати ті види майна, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення, оскільки на праві власності боржнику належить інше нерухоме майно, розташоване за місцем виконання судового рішення, а також позивач посилається на неспівмірність вартості арештованих об'єктів нерухомості з розміром суми стягнення.

Частиною 3 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України (ст..ст.383-386 ЦПК України).

Враховуючи мотиви, якими обґрунтований позов (порушення порядку накладення арешту), норми закону, що регламентують порядок вирішення цих питань, фактичні обставини справи, а саме те, що арешт конкретного нерухомого майна боржника проведений на виконання доручення головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про зняття арешту з майна боржника.

Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Судацького міського суду АР Крим від 18 жовтня 2012 року - залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Судацького міського суду АР Крим від 18 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

Л.О. Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова