Справа №6669 Головуючий у 1 інстанції Божко В.П.
Категорія 26 Доповідач Лукьянова С. В.
УХВАЛА
Іменем України
4 вересня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Зубової Л.М. суддів Лук'янової С. В., Барсукової О.І.
при секретарі Андрусішиній М. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Букрей Галини Петрівни про скасування постанови Державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, визнання вимоги про надання нової довідки неправомірною, зобов'язання нотаріуса вчинити нотаріальні дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
встановив:
В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення Артемівського міськрайонного суду від 20 червня 2007 року і ухвалення у справі нового рішення про задоволення її позову через порушення вимог норм матеріального і процесуального права. Суд розглянув справу у відсутність відповідачки і не задовольнив її клопотання про виклик відповідачки до суду. Суд неналежним чином оцінив предмет спору: зареєстровану нотаріусом довідку з БТІ. Висновок суду про те, що нотаріус не порушив вимоги діючого законодавства суперечить дослідженим доказам (а.с. 149-150).
В судовому засіданні апеляційного суду позивачка підтримала доводи апеляційної скарги; відповідачка не з'явилася в судове засідання апеляційного суду, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується відповідною розпискою і заявою відповідачки про розгляд справи у її відсутність.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду від 20 червня 2007 року відмовлено у задоволення зазначеного позову.
Цим рішенням встановлено, що відповідно свідоцтву про право на спадщину за заповітом позивачка має право на спадщину, яка належала її матері. 14 квітня 2005 року позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. 18 квітня 2005 року спадкова справа позивачки була зареєстрована у Спадковому реєстрі. 10 червня 2005 року позивачці був виданий витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, витяг є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі.
22 листопада 2005 року постановою Державного нотаріуса - відповідачки відмовлено у вчиненні нотаріальної дії: у видачі свідоцтва про спадщину за заповітом у зв'язку з тим, що закінчився тримісячний термін дії довідки БТІ і її необхідно було оновити, а також не були сплачені держмито і інші обов'язкові платежі на виконання нотаріальних дій: витяги про перевірку відсутності арешту або заборони на спадкове майно, вартість нотаріальних бланків).
Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є безпідставними у повному обсязі, відповідачка не допустила порушено вимог діючого законодавства при розгляді питання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.
Несплата позивачкою державного мита нотаріальній конторі підтверджується позовною заявою, згідно якій позивачка просить „зобов'язати нотаріуса вчинити нотаріальні дії щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після сплати нею державного мита".
Позивачка не надала достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог (а.с. 141-143).
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд у той же суд через наступне.
Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд згідно п.3 ч.1 ст. 311 ЦПК України, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Відповідно ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.
Матеріали справи підтверджують, що розгляд справи призначався на 23 (а.с. 99-104) і 29 травня (а.с. 114-121), 6 (а.с. 130-131) і 20 червня 2007 року (а.с. 135-139). Листом від 23 травня 2007 року відповідачка повідомила суд про розгляд справи 23 травня 2007 року в її відсутність (а.с. 84). Наявні в матеріалах справи листи про повідомлення відповідачки про розгляд справи 29 травня (а.с. 105), 6 (а.с. 123) і 20 червня 2007 року (а.с. 132) не є належним повідомленням сторони про час і місце розгляду справи у відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, оскільки судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а розписки відповідачки про час і місце розгляду справи в матеріалах справи відсутні. Згідно ч.3 ст. 191 ЦПК України суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні; учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликають в судове засідання на призначений день.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд розглянув справу за відсутності відповідачки належним чином не повідомленої про час і місце судового засідання, що є безумовною підставою згідно п.3 ч.1 ст. 311 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд у той же суд.
Поза увагою суду першої інстанції залишилася наявність в матеріалах справи двох постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 листопада 2005 року, які відрізняються за своїм змістом (а.с. 67, 83).
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.3, 313, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 частково задовольнити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 червня 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд у той же суд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.